Ад’ютант

Наполеона Бонапарта

-У Теофілії СтрижиславиСапєги-Яблоновської та князя Юзефа Сапєги, коли ті перебували в еміграції, у 1773 році, в Страсбурзі, народився син Александр Антоній Сапєга (гербу Лис).
1774 рік, автор - Клод Хойне (Hoin), приватна колекція.
Хлопчик з 1777 року проживав у тітки, Анни Яблоновської, на Підляшші, в Сем’ятичах та Коцках. Отримав домашню освіту, був надзвичайно допитливим та ерудованим. Молодий князь познайомився з польським письменником та вченим Станіславом Сташицом, який став його наставником, другом та порадником. Саме завдяки останньому Александр Антоній зацікавився геологією, яка стала його захопленням. У 1794 році разом з Сташицом переїздить до Відня, де його знайомлять з Юзефом Максиміліаном Оссолінським. Саме в оточенні цих людей, 21 річний князь розуміє, що зруйновану Вітчизну можна відродити в майбутньому на основі наукових та духовних надбань.

Уже в 1800 році князь стає членом Варшавського товариства любителів наук, а в 1801-1802 роках публікує наукові роботи з хімії, стає автором підручника з неорганічної хімії та нарису з кристалографії. У 1801 році на основі мінералогічних експедицій, здійснених в Польщі, Литві, на Балканах та в Альпах видає нукову роботу «Мінералогія».

У 1802-1803 роках здійснює подорож на Балкани, де досліджує природу, клімат і геологію регіону. Також вивчає етнографію словенців, хорватів, боснійців, народів Герцеговини.
Опис «Podrozepokrajachslowian skich” опублікував у 1811році.
Князь підкорив гору Мон-Сені в Альпах, альпінізм став частиною його життя.
З січня 1807 року Александр Антоній починає активно займатися політикою. Він організовує перебування Наполеона Бонапарта у Варшаві, стає його камергером та ад’ютантом. Поляки вірили, що Наполеон допоможе їм відродити незалежність Речі Посполитої, розділеної між Росією, Австрією та Пруссією. Тому князь охоче виконує доручення Наполеона. Під приводом наукових досліджень виїздить на території, анексовані Росією, вивчає настрої шляхти та формує розгалужену агентурну мережу шпигунів. Залишається загадкою, чи був у цей час князь у своїх володіннях у Теофіполі та чи зустрічався з мамою Теофілією Сапєгою Яблоновською. У 1812 році, під час вторгнення Наполеона у Росію, Александр Антоній став членом Тимчасового уряду Великого Князівства Литовського, утвореного за підтримки французького імператора. Кавалер ордену Золотого Орла, Александр Антоній Сапєга очолив військовий відділ, згодом подав у відставку.
Життя князя обірвалося несподівано і трагічно у віці 39 років. Дорогою до улюблених Вишниць (там проживала його родина), під час зупинки в Деречині, його поранив кабан. Рана спричинила зараження крові та смерть в маєтку родича Франциска Сапєги.
Окремої розповіді заслуговує дружина князя – Анна Ядвіга Сапєга Замойська (1870-1859),

з якою 21- річний Александр Антоній одружився у 1794 році.
Сучасники відзначали розум, енергійність, щедрість та доброту молодої княгині. Вона розділяла захоплення свого чоловіка науками, сама цікавилася історією природничих досліджень та економікою. Анна Ядвіга багато читала, малювала, вишивала. Про неї говорили, що княгиня «вміла бути щедрою для благодійності та водночас ощадливою щодо своїх потреб». Злі язики підкреслювали, що молодий Сапєга одружився винятково через величезне придане нареченої та натякали про її нещасливе заміжжя. У подружжя народилося двоє дітей. Син Леон Людвіг та донька Анна Софія.
Княгиня Анна Ядвіга Сапєга Замойська стала, на нашу думку, останньою з трьох найвизначніших власниць Теофіполя. Під час Листопадового повстання 1831-1832 років, яке поляки підняли на території Польщі, Правобережної України, Білорусі та Литви під гаслом «За нашу і вашу свободу» їздила в якості кур’єра. Вона побувала у Варшаві, Парижі, Теофіполі. Після поразки зуміла зберегти своє майно та майно дітей від конфіскації російською владою. Саме тоді Теофіполь було відібрано у князя Леона Сапєги, але його мати, Анна Ядвіга, добилася від імператора дозволу користуватися містечком до кінця свого життя.
Останні роки княгиня прожила у Парижі, з донькою Анною Софією. Вона вдало грала на біржі та зуміла примножити сімейні капітали. Займалася бухгалтерією та фінансовими справами. Померла у1859 році. Донька княгині Анна Софія Чарторийська закінчила своє життя у США (штат Вермонт), а син - Леон Людвіг Сапєга став визначним діячем Австро-Угорщини, мав власні проекти щодо автономного устрою Галичини.

Останні представники славного роду Сенявських-Яблоновських-Са-пєг переконливо довели своїм життям та діяльністю, що там, де зберігається мова, розвивається освіта і наука, друкуються книги, державність «коханої Вітчизни» буде відновлено.
Світлана Станчук, Наталія Гладка, Олена Станчук,
смт. Теофіполь