Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №16 від 20.04.2023 року

Ось уже і Великдень проминув. Дуже швидко летить час... Для нас, тут, на порівняно мирній території. А як там... де постійно лунають вибухи, постріли, ллється кров... Нам не можна забувати про те, що іде війна... Жорстока, нещадна. Бо ворог наш – люті звірі, нелюди.

Хіба може нормальна людина тішитися, позбавляючи життя іншу людину: чоловіка чи жінку, чи, що найстрашніше, мучити і вбивати дітей... А вони знімають на відео вбивства, тортури... і тішаться... Господи, яке треба мати серце, щоб витримати це все...

З перших днів війни, ще в 2014 році потрібно було вибити цю гидоту з нашої землі, а не вести не ясно кому потрібні переговори... Але треба було мати того, хто міг повести за собою народ, ЛІДЕРА. А не було... Були ті, хто багато років керували РНБО, чиїм обов’язком було посилювати державу, армію... а був популізм і, одночасно, жадоба ... для себе...

Категорія: №16 від 20.04.2023 року

Вже вдруге зустріли ми світле Воскресіння Христове в умовах повномасштабної агресії російської федерації на нашу Богом благословенну українську землю. Як Син Божий страждав заради людей, так і Украна сьогодні взяла на себе тягар страждань, великого горя, гірких втрат заради миру в Європі.

Вже другий рік, як світ вражений стійкістю української нації, героїзмом та мужністю, силою духу Збройних Сил України, енергійністю та невтомністю українських волонтерів.

Тому нашим святим обов’язком до цьогорічних Великодніх свят було, як і раніше, вшанувати наших захисників, бійців на передовій, які в холодних окопах стоять на смерть, тримають оборону. Тобто, подарувати їм краплину цього найвеличнішого християнського свята, відчуття родинного тепла із-запашною паскою, крашанками та домашніми смаколиками.

Категорія: №15 від 13.04.2023 року

Душа моя радіє, переповнюється світлими відчуттями, бо наступає найвеличніше християнське свято – Воскресіння Христове. Душа моя радіє з того, що у день Благовіщення Пресвятої Богородиці у нашому храмі Покрови Пресвятої Богородиці побував єпископ Хмельницький та Кам’янець-Подільський, керуючий Хмельницької єпархії Православної Церкви України владика Павло та очолив Божествену літургію. Це велика честь для нас.

 

Разом з ним та громадою біля Пам’ятного знаку усім захисникам української землі ми провели спільну молитву за вічний спокій наших загиблих Героїв, за захист наших бійців на передовій, за перемогу та мир в Україні. Подарував владика нашому храму ікону Пресвятої Богородиці, яка здавна була покровителькою українських воїнів. А начальнику 8-ого відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної пілдтримки підполковнику ЗСУ Василю Кубіну вручив Благословенну грамоту.

Категорія: №15 від 13.04.2023 року

Так ми, наш Гуманітарний штаб Теофіпольщини, вирішили: до Паски доставити на передову, на Донецький напрямок, святкові гостинці нашим бійцям, в тому числі і землякам. Бо як же, вони там боронять наш спокій, аби ми спокійно святкували Великодні свята, смакували запашну паску, святкові страви; треба, і щоб вони відчули, що прийшло це найвеличніше православне свято.

 

Аби ця акція відбулася, ми завчасно звернулися із закликом до жителів громади, до сільських ветеранських організацій з проханням надавати продукти довготоривалого зберігання – картоплю, моркву, столові буряки, капусту, цибулю, яблука, цукор, закрутки. Я щиро вдячний людям, які відгукнулися. Це жителі Святця, Новоставець, Шибени, Гаївки, Гаврилівки, Волиці, Карабіївки, Лютарівки, Лідихівки, Заруддя, Теофіполя, Єлизаветполя, Базалії, Борщівки, Великого Лазучина, Василівки, Ординець, Волиця-Польової, Олійників, Колок, Кунчі, Човгузова. Зібрали всього цього добра понад 6 тонн. На сьогоднішній час це справжнє добро.

Категорія: №15 від 13.04.2023 року

Вже три тижні, як у Волиці розпочала працювати аптека. Таку гарну новину схвально сприйняли жителі цього великого села. Адже знаходиться вона у центрі, в одному приміщенні з ФАПом та стоматологічним кабінетом. Тож вже не треба щоразу їхати у Теофіполь за ліками, їх можна купити тут, місці, як за паперовими, так і за електронними рецептами від сімейного лікаря, так і за рекомендацією досвідченого фельдшера місцевого ФАПу Тетяни Василюк.

 

Сьогодні відкрити приватну аптеку у селі дуже непросто. Аби отримати ліцензію на відкриття аптеки від Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, потрібно сформувати пакет документів, виконати всі вимоги згідно діючих стандартів у цій галузі. Отож, спілкуємося з милою, привітною власницею аптеки, приватним підприємцем Мариною Кононець, з’ясовуємо, як їй вдалося пройти цей шлях.

Категорія: №15 від 13.04.2023 року

В турботах та повсякденних клопотах минають літа. Таке воно життя, не оглянешся, як воно збіжить, як прийде осінь та зима. Та, головне, прожити його гідно, трудитися, не переставати робити добро людям.

Тож сьогодні, 13 квітня, зустрічає свою 60-у весну наш хороший, надійний товариш Володимир Васильович Богач з Колісця. Народився в простій, селянській родині, від батьків успадкував природний розум, кмітливість, хазяйську жилку. Завжди був доброзичливим, життєрадісним, закінчив Колісецьку восьмирічну та Шибенську середню школи. Вступив до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, відслужив армію. Працював зоотехніком, керівником агропідприємства, головою Ільковецької сільської ради, знову керівником агропідприємства, директором КП «Теофіпольлісвод». На яких посадах не був, переборював труднощі, поважав, турбувався про людей.

Категорія: №14 від 6.04.2023 року

Страшна війна робить свою чорну справу. Вона забирає кращих українців, які боронять рідну землю від рашистів, від загарбників та вбивць. Вона забирає кращих чоловіків, які трудилися, давали собі раду, не лінувалися, господарювали, щось планували, надіялися на краще життя. Як от Микола Васильович Ментух, якому 29 травня мало виповнитися лише 51 рік.


Та прийшла московитська орда, яка знищує Україну, українців, все українське, вбиває, руйнує, грабує. Прийшла і перекреслила його життя.

 

Народився та виріс Микола у Воронівцях у багатодітній родині, змалку був привчений до сільської праці. Закінчив Воронівецьку восьмирічну та Святецьку середню школи. Відслужив армію, одружився, став жити у першій Мар’янівці. Трудився на молочно-товарній фермі підвозчиком кормів, дуже любив коней, певний час тримав коней і вдома. Був хорошим господарем, доглядав корови, свині. А як інакше, щоб щось мати, в селі треба тяжко працювати. З дружиною Галиною Петрівною, вчителькою початкових класів колишньої Мар’янівської ЗОШ І-ІІ ступенів, а тепер педагогом-організатором Воронівецького ліцею, виростили доньку Наташу, дочекалися зятя, тішилися внучкою Поліною.

 

Категорія: №14 від 6.04.2023 року

Симпатизую польській мові.
Гольфстрім у душу приплива,
Як тільки чую при розмові
Інакше мовлені слова.

Прикмети їх слов’янські, древні,
З країн ЄеС, материка
Такі люб’язні і душевні,
Приймаються без словника.

  • Ви тут: 
  • Головна