Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №34 від 25.08.2022 року

Продовження, початок у газеті № 33 від 18 серпня 2022 року

Розповідаючи про село Троянівку та її жителів, не можу не згадати про своїх предків і родичів, починаючи зі свого прадіда Парфена Ковальчука. Тим більше, що мій прадід мав пряме відношення до всього вищеописаного Н. І. Теодоровичем про Троянівку і сільську церкву.

Прадід мій був заможною людиною, користувався повагою односельчан, мав чимало землі. Багато років був старшиною села. В 1875 році, за його ініціативою і його фінансовою підтримкою та коштами громади села, було розпочато будівництво церкви. І, як описує Теодорович, спорудження цього храму було завершено 1879 року.

Одночасно з будівництвом церкви прадід розпочав спорудження приміщення, половина якого відводилась під канцелярію, а інша – житло для сім’ї. Тут теж усе було скріплено дерев’яними цвяхами. Через багато років я це бачив на власні очі.

Категорія: №33 від 18.08.2022 року

Я прочитав цю збірочку не тільки очима, а й своєю чутливою душею. 

Добігав до кінця лютий 2022 і 24 його дня на нашу святу українську землю, подарованому нам Творцем, звалилася чорна біда – заграла в жилах сучасної московської орди, шизофреніка путіна кров хана Батия, змішана з алкоголем, і вона, вищирівши свою звірину, скажену, запінену  пащеку, вже відкрито посунула на нас, мирних українців.

А я з важкими думами в своїй білій голові(25 лютого мені стукнуло 85!) шкандибаю на пошту отримати бандерольку з виданою свіженькою книжечкою поетичних та прозових творів членів Новоставецького поетичного клубу «Ліра», висланої мені моєю дорогою сусідкою по наших селах Галиною Журбою (Фесун). Але замість бандерольки я приніс додому посилку, відкриваю, знімаю яскраву, кольорову серветку, а звідти дмухнула на мене і досі пам'ятним запахом нашого осіннього саду: то духмяні зимові яблучка, такі чистесенькі, без жодної плямки, з хвостиками видали той аромат. Вибрав, поцілував останнє, - і аж під ними лежала бандеролька з тою книжечкою.

Категорія: №33 від 18.08.2022 року

Жили ми в Ірпіні в добротному приватному будинку, я працювала у виховному відділі Податкового Університету, чоловік Михайло - електриком, ростили 14-річного сина, доглядали мою хвору маму. Все в нас було добре, стабільно, ми вірили в краще, в європейське майбутнє України. Але наше мирне, спокійне життя перекреслив ранок 24 лютого. День, який ми ніколи не забудемо, день, коли почалася страшна, нечувана, кривава війна. Ми сиділи в підвалі, коли виходили, бачили загиблих, поранених, бачили поруйновані будівлі. Ми бачили смерть та розруху. Наше містечко російські загарбники просто знищували. На восьмий день ми виїхали з гарного, рідного Ірпіня. Наш будинок був пошкоджений, був зруйнований дах, повибивані вікна. Виїхали в чому були, взяли лише документи. Чоловік залишився, адже вже був бійцем територіальної оборони. З нами поїхала ще одна сім'я, мама і троє дітей.

Категорія: №33 від 18.08.2022 року

«Моя рідня велика і красива» - автобіографічний нарис відомого на теренах нашого краю теофіпольця Андрія Костянтиновича Ковальчука. В ньому розповідається про його родину, односельців, друзів і знайомих.

 Нарис зацікавить широке коло читачів, бо тут показано, як треба знати і любити свій родовід, історію рідного краю, людей, котрі там мешкають.

Цей нарис було підготовлено до друку, коректором була, виконала величезний об'єм роботи, талановитий журналіст, визнаний майстер пера Людмила Миколаївна Данілкова-Довганюк. Мала вийти книга добродія Ковальчука  ще в далекому 2013 році. Але сталося непередбачуване:  Андрія Костянтиновича раптово підкосила недуга і він  у травні 2014 року відійшов у потойбічні світи. Нехай йому там спокійно спочивається…

Категорія: №33 від 18.08.2022 року

Напередодні Дня Незалежності, у розпал широкомасштабної агресії російської федерації проти України, розповідаємо про родину Кислюків з Новоставець. Родину, яка заслуговує на визнання та вшанування. За чітку патріотичну позицію, за відданість Батьківщині, за віру в Україну, за віру в нашу перемогу.

Категорія: №33 від 18.08.2022 року

Новоставецька первинна ветеранська організація була створена у 1987 році. Першим головою був обраний Макар Петрович Мартинюк. Під його керівництвом проводилася активна пошукова робота. Було з’ясовано, що під час окупації фашистами  в Ізяславській тюрмі було страчено наших односельців: секретаря райкому комсомолу Петра Диду, голову сільської ради Івана Сіверського, командира Червоної армії Степана Сіверського, Дениса Таранського і його дружину Наталю за зв’язки з партизанами.

Категорія: №33 від 18.08.2022 року

З часу повномасштабного вторгнення російських військ в Україну на Хмельниччині  спостерігається активний перехід релігійних громад від Української Православної Церкви (Московського патріархату) до Православної Церкви України.

Такі зміни останнім часом підтримали жителі сіл Пасічна та Олексіївка Старосинявської ОТГ, Антонівка Чорноострівської ОТГ, Головчинці Меджибізької ОТГ, Черепова, Черепівка, Гречинці Летичівської ОТГ, Копистин Хмельницької територіальної громади, а також 7 сіл Білогірської ОТГ.

Категорія: №32 від 11.08.2022 року

Ця історія про війну. Війну, яка торкнулася кожного українця. Війну, яка принесла смерть, муки, руїни, перекреслила звичне мирне життя мирних людей. Війну, яка змусила мільйони  жителів Сходу, Півдня та Півночі нашої країни рятуватися від неї, покинути все нажите, покинути  рідні домівки та десь спотикатися, починати своє життя знову.

61-річний Леонід Бурдун зі своєю родиною проживав у селищі Березнегувате Миколаївської області. До реформи це був районний центр, тепер це центр Березнегуватської громади Баштанського району. Розташоване селище трохи на північний схід від знаменитої Снігурівки. Проживав у своєму будинку, був вже на пенсії, 33 рік відпрацював ветеринарним лікарем.

  • Ви тут: 
  • Головна