Людям потрібна амбулаторія
Довелося мені у п’ятницю, 22 листопада, цього холодного вітряного дня побувати в Шибенській амбулаторії. Треба було отримати прививку від стовбняка та дифтерії. Приміщення просторе, з високою стелею, адже тут колись працювала дільнична лікарня. З літа проводився ремонт, за кошти державного бюджету були замінені майже всі вікна. Двоє вікон та одні двері ще непоставлені, адже в одному місці тріснула стіна. Спочатку її треба відремонтувати. Побілено, пофарбовано, залишилося це доробити в двох палатах та в кінці коридору. Та вже холодно, доведеться завершити це,як приміщення буде опалюватися, або ж вже весною, коли настане тепло.
Така вже пора, однак амбулаторія ще не опалювалася.
Один обігрівач стоїть в аптеці, другий – у великій кімнаті, де ведеться прийом пацієнтів. Якщо поставити ще хоч один в палаті, де людям прокапати і після цього вони можуть тут полежати, виб’є струм, бо електромережа давня. Працівникам амбулаторії – т. в.о. завідувачаНадії Романюк, фельдшеру та двом сімейним медсестрам, санітарці – треба добре навдягуватися, щоб скинути з себе верхній одяг і в камізельках працювати. Однак довго тут не побудеш, замерзнеш в руки та ноги.
Та приходять люди, треба тут же, на прийомі, робити ін’єкції, ставити крапельниці. А людей обкутувати ковдрами, обкладати подушками. І чого ж так має бути? Чого щороку амбулаторія починає опалюватися наприкінці листопада?
Та цього дня, коло шістнадцятої години, газовики відновили газопостачання. У них свої вимоги, треба вчасно представити відповідні документи, зробити проплату. Однак амбулаторія ще вчора, 27 листопада, не опалювалася, бо ж треба поремонтувати чи замінити насос. То ж зливали воду, щоб його розібрати, подивитися. Як з’ясувалося, в Центрі первинної медико-санітарної допомоги, який відповідає за стан газового господарства закладів первинного рівня, знали про те, що насос вже давно гуде, навіть у червні забрали проект на газ, збиралися внести в нього зміни, перенести котел. Але так і нічого не зробили, робіть що хочете. Довелося Надію Романюк звертатися до приватного підприємця, депутата районної ради В’ячеслава Шведи. Бо до кого ще? Більше нема до кого, треба ж це негайно вирішити, зима надворі.
В’ячеслав Петрович зголосився допомогти, тільки ж треба вияснити, що конкретно треба. Та постає питання: чому цим займатися треба зараз, а не влітку? Може, долучилися б інші благодійники, сільська рада? Це ж все для людей, бо ж більшість жителів Шибени – пенсіонери. Не всі можуть полікуватися в Теофіполі, у відділеннях центральної районної лікарні. Маючи призначення лікаря, можна прокапатися в амбулаторії, а хто вже не може прийти сюди – вдома. Адже ходять працівники амбулаторії і на виклики, і надають медичні послуги.
А з таким вирішенням нагальних питань складається враження, що сільські люди нікому не потрібні.
А.Джус
