Зовсім нещодавно в одній із соціальних мереж потрапила мені на очі відповідь військового про перемир'я.Ось її зовсім невеличкий уривок:"
Якщо ми впадемо — ви не доживете до “перемир’я”.
Нас просто виріжуть. Як у Бучі. Як в Ізюмі. Як у Маріуполі.
Ми — військові — можемо загинути в бою.
А ви — без зброї, без захисту — загинете повільно, у підвалі або на фільтрації.
Тому перестаньте скиглити про перемир’я.
Почніть питати себе:
– Де мій донат на ЗСУ?
– Чим я допомагаю фронту?
– Як я посилюю свій тил, щоб армія вистояла?

Бо є лише два шляхи:
 1. Боротьба.
 2. Рабство.
Вибирай зараз. Потім буде пізно".
Більш влучно й правдиво не скажеш.
Шкода,що не всі українці за ці довгих і жахливих три роки клятої війни не усвідомили такої надважливої істини, необхідності, а  точніше, обов'язку.
Так, бо ж насправді головним обов'язком абсолютно кожного з нас є допомога нашим дорогим, незламним захисникам, які,щоденно, перебуваючи в пеклі, ціною власного життя,захищають кожного з нас.

Саме тому такі, надто цінні,чесноти, як людяність, емпатію, патріотизм намагаємося ми, педагоги, виховувати в учнів нашої гімназії, від найменших до старшокласників.
Серед великої кількості благодійних заходів у нас найкраще "прижилися" акції.
Ось і сьогодні закінчилася ще одна із таких під назвою "Великодні гостинці для воїнів".
Під час проведення цього чудового заходу дітям вдалося зібрати велику кількість надто  необхідних побутових дрібниць: вологі серветки, ліхтарики, зубні пасти, туалетне мило, станки для бриття. А ще різноманітні ліки, солодощі, кава, чай.
Впевнені, що все це дуже знадобиться нашим захисникам. Звісно, велика заслуга в цьому батьків наших учнів.
Тому ми не втомлюємося дякувати їм за розуміння,підтримку і, нехай незначну, але все ж таки допомогу фронту. Вже на наступному тижні наші гостинці "поїдуть" до хлопців.
Це відбудеться завдяки відомій,усіма шанованій волонтерці, чудовій людині Наталії Гонюк з Новоставець.
 Мене дуже втішають такою рисою як відповідалльне ставлення дл своїх обов'язків активісти гімназії, зокрема це голова учнівської Ради Уляна Кондратюк, Христина Тищук ,Катерина Перчук. Це діти,на яких можна завжди покластися, які не підведуть, виконають все належним чином.
Ці дівчатка організували своїх однокласників і разом з великим задоволенням намалювали патріотичні малюнки для наших оборонців, написали їм зворушливі,теплі листи-подяки.
Дуже часто бесідуємо з дітьми на тему сьогодення ,а, значить, війни і тоді відчуваємо,
наскільки  свідомішими, більш серйозними стали наші вихованці.
Як вони пишаються нашими захисниками, бажають зробити для них щось приємне( зрозуміло- те, що для них є можливим).
Саме такі цінності і є підґрунтям для виховання справжнього патріота, людини, яка понад усе любитиме свій народ, рідну Україну, свою родину.
Адже саме на таких людях завжди тримався і тримається цей світ.
Отож, повертаючись до слів військового, впевнено відповідаємо:"Між рабством і боротьбою, ми  обрали боротьбу".
Тому продовжуємо донатити, підтримувати наших воїнів-титанів як можемо і чим можемо!
Посилюємо свій фронт ,щоб наша армія змогла вистояти.
Слава Богу!Слава захисникам! Слава Україні! Героям слава!

Тетяна Ящук, педагог- організатор Волицької гімназії