У вівторок, 8 квітня, наше товариство вразила трагічна звістка – у Шепетівській багатопрофільній лікарні після тривалої, важкої хвороби помер наш хороший друг, розумна, освічена людина, працівник Шепетівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Васильович Осипчук. Трохи більше трьох місяців, як він був мобілізований, і ось який фінал.
Народився в селі Карабіївка у 1971 році, закінчив Карабіївську восьмирічну школу, середню освіту здобув в Гаврилівській середній школі. Оскільки легко йому давалися точні науки, у 1988 році вступив до Кам’янець-Подільського педагогічного інституту на фізико-математичний факультет. Після закінчення інституту став працювати інженером електронної пошти у Теофіпольському відділенні Ощадбанку. Був хорошим спеціалістом, користувався заслуженою повагою серед колег. Працював тут 21 рік, по грудень 2014 року. Далі трохи був на заробітках у Києві, працював інженером з техніки безпеки. З 2018 року став працювати інженером по техніці безпеки в Центрі первинної медико-санітарної допомоги. І тут він зарекомендував себе професіоналом.
27 грудня 2024 року був мобілізований, став працівником Шепетівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Але вже 17 січня 2025 року у нього стався крововилив у мозок, дуже важкий випадок. Тож чи був він здоровим? Чи міг він служити, навіть в тилу?
І ось 8 квітня Андрія не стало. Він був дуже добрим, безвідмовним другом, всім намагався допомогти. Не стало хорошого чоловіка у дружини Валентини, турботливого батька в сина Максима, студента-першокурсника Київського інституту театрального мистецтва.
І нас якось стало менше, відірвалася частинка душі кожного з нас.
Поховали нашого Андрія у середу, 9 квітня. Чин похорону відслужили у храмі Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України в Теофіполі, а поховали на сільському цвинтарі у Карабіївці.
Прощавай, дорогий друже! Хай ніщо не потривожить твій вічний сон. Хай твоя світла душа потрапить в Царство Небесне, а ми будемо молитися за її упокій. Вічна тобі пам’ять!
Друзі
