Погода

Ой ти, зимонько-пустунко, що ти робиш з нами?
Вабиш, тішиш і чаруєш всіма кольорами.
Ми думали, ти холодна, пухнаста, біленька,
А ти змінювати вмієш кольори швиденько.
Зачаровуєш нас небом прозорим, димчастим,
А як сердишся, лякаєш і крицевим часто.
А коли пливуть по небу індигові хмари,
То химера бразолійна насилає чари.

"Привіт, Герою! Ти мене не знаєш,
Ім'я твоє мені теж не відоме.
Та знаю, ти листа мого чекаєш,
Далеко ти тепер від свого дому.
А я собі сиджу у теплій хаті,
Зробив уроки, мультик подивився...
Колись любив ти у "войнушку" гратись,

Традиційно у нашому Теофіпольському ліцеї № 2 до Дня прав людини, яке відзначається 10 грудня, проводиться тиждень Права. Адже сьогодення вимагає і від юних громадян країни знання чинного законодавства, свої права та обов’язки, вміння їх застосувати. І цьогоріч кожен день Тижня  був насичений цікавими пізнавальними заходами.
Так, повчальною та корисною була зустріч ліцеїстів із громадською діячкою Валерією Явуз, яка належить до правозахисної організації «З жінками так не можна».

Це про нещодавні змагання з настільного тенісу, який відбувся в Теофіполі, в спортивному комплексі ДЮСШ. Адже участь в ньому взяли аж 84 учасники різного віку. Вони пройшли за сприяння ГО «Асоціація спорту Теофіпольщини», Теофіпольської селищної ради, КЗ «Теофіпольська ДЮСШ», Благодійного Фонду «МХП – громаді».

Про Василя Васильовича Мастія, директора ТОВ «Святець» за цей час написано-переписано дуже багато. В нашій газеті, в «Подільських вістях», у центральних виданнях «Голос України», «Сільські вісті». Бо ж було є і за що: хлібороб з діда-прадіда, великий патріот рідного Святця, Теофіпольського краю, успішний господарник, інтелектуал, сильна постать, яскрава особистіть, щедрий благодійник. А ще проста у спілкуванні, добра, милосердна людина. А в 2009 році вийшла прекрасна, чудова, багато ілюстрована книга «Світле ім’я твоє – Святець» (упорядник і літературний редактор Зенон Михлик, кореспондент «Сільських вістей»). З історичним нарисом про Святець, про найбільш трагічні сторінки його історії – війни, революції, голодомори. І про Василя Васильовича Мастія, який в нелегкі часи, коли запроваджувалися недолугі реформи,  зумів зберегти господарство, не допустив його розвалу, аби люди мали роботу, не спотикалися по заробітках, аби жили, ставали кращими його Святець, Лисогірка та Мар’янівка. Аби зберегти цю одвічну колиску нації – українське село. Одним словом, неймовірна книга, історичне джерело для нащадків.