Номінація поезія

Автор Інна Крупяк
 

Я пов'яжу печаль всю у вузлики,

Десь на дно у душі заховаю.

Золоті, найдорожчі два ґудзики.

У житті мене міцно тримають.

А бува, що життя так розхристає, -

Під полами звивається вітер.

Та тримаюся я, так, я вистою,

Бо у мене є ґудзики - діти.

Лине в серці моїм ніжна музика,

А душі затишно і тепленько,

Бо зі мною мої сини-ґудзики,

Я єдина на них двох петелька.

Та не буде все так, як говориться,

Біля ґудзиків нитка порветься

І від мами-петельки покотяться,

Та назавжди залишаться в серці.

Головне, аби не загубилися

Десь в траві чи на стежці завчасно.

Щоб їх цінність в житті не змінилася,

Щоб петельку знайшов кожен власну.
 

Інна Крупяк, 17.11.2024 р.