Саме так можна окреслити професійну спрямованість відділення по роботі з ветеранами та членами їх сімей КУ «Теофіпольський центр надання соціальних послуг», яке розпочало свою діяльність з 1 травня цього року.
– Адже повноцінна інтеграція демобілізованих учасників бойових дій до цивільного життя, – каже директор установи Мирослава Майдан, – допомога у безконфліктності повернення наших демобілізованих у родину, у суспільство, можлива лише за підтримки органів державної влади та місцевого самоврядування. Саме завдяки розумінню важливості соціальної роботи з ветеранами керівництвом Теофіпольської селищної ради, її головою Михайлом Тененевим, 18 квітня цього року на сесії селищної ради були внесені зміни до Програми діяльності нашої установи щодо створення цього відділення. Йдеться про всебічну підтримку ветеранів війни, їхньої інтеграції у суспільство, питання морально-психологічної реабілітації, фізичної реабілітації, професійної перекваліфікації чи перепідготовки. Працюють у відділенні відповідальні, сумлінні фахівці, відділення очолює Ольга Трайчун, яка понад 20 років працює в соціальній сфері. Є два фахівці з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб першої категорії: це Наталія Скрильнікова, яка вже 20 років працює в соціальній сфері, а також Світлана Кислюк, громадська активістка, очолює Теофіпольський осередок Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання матерів та дружин захисників України». У відділенні працює психолог Тетяна Присяжна, з своїми обов’язками справляється. Хочу сказати, що робота ця напружена, морально нелегка, але така місія нашого закладу – надавати послуги, піклуватися, турбуватися. Щоб робити цю роботу, треба мати велике серце, бути милосердним, співчутливим до чийогось горя та болю.
Отож, відділення працює з багатьма категоріями осіб, здійснює професійний супровід ветеранів та ветеранок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих воїнів – на шляху переходу від військової служби до цивільного життя. Для цього відділення співпрацює з старостинськими округами, отримує інформацію, створений відповідний реєстр категорій.
– Ми реагуємо на всі потреби, – каже Наталія Скрильнікова, – що виникають у ветеранів та демобілізованих осіб в рамках переходу від військової служби до цивільного життя. Тобто, ми здійснюємо індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим ветеранам в отриманні ними реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг. Надаємо роз’яснення щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання публічних (електронних публічних), соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг. Наприклад, з питань оформлення відповідних документів тощо. Ми співпрацюємо з іншими відділеннями нашого Центру, з психологами КУ «Інклюзивно-ресурсний центр». Налагоджена співпраця з ПрАТ «Зернопродукт МХП», їхні фахівці – психолог та адвокат надавали послуги, проводили групові бесіди, вчили писати запити. Ми працюємо з людьми, які мають драматичний, трагічний досвід, деякі не хочуть йти на контакт, спілкуватися. Кожного разу, коли ми допоможемо людині, підтримаємо її, в якійсь мірі полегшимо її життя, вирішимо якусь проблему – відчуваємо таке задоволення. Хочемо далі це робити, бо таке наше покликання.
У відділенні використовують різні форми роботи з членами родин загиблих. Так, була організована поїздка для матерів та дружин захисників України до Марійського духовного центру «Зарваниця», святині Української Греко-Католицької Церкви. Автобус безкоштовно надав підприємець Олег Щирба, водієм був Віталій Висоцький. А тиждень тому представники з 39 родин загиблих та зниклих безвісти взяли участь у Всеукраїнській прощі родин Героїв, загиблих у російсько-українській війні у селі Лішня Кременецького району Тернопільської області. Автобус знову надав Олег Щирба, водієм був Сергій Сарайкін, а пальне надав Благодійний фонд Вадима Лейві «На благо України». Другий автобус безкоштовно надала селищна рада. Також нещодавно працівники відділення побували в родинах загиблих Героїв, вручили продуктові набори від ТОВ «Астарта»(Київ).
– На жаль, ця страхітлива війна триває, – каже Ольга Трайчун, – найбільше ми бажаємо, щоб вона закінчилася, щоб перестали гинути наші хлопці, чиїсь чоловіки, батьки, сини. Але маємо оточити ветеранів та родини загиблих у громаді якнайбільшою, найтеплішою увагою. Бо турбота – наша постійна робота.
Галина Тебенько
