Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №27 від 4.07.2024 року
Перегляди: 138

Маємо право так сказати про Петра Петровича Головацького, керівника нашого народного аматорського хору ветеранів «Відлуння». Бо працювати з ним, співати у цьому чудовому колективі для кожного з нас – одне задоволення та насолода.

Бо Петро Петрович – майстер своєї справи, високопрофесійний фахівець, безмежно відданий цій творчій роботі, великий поціновувач української пісні. Постійно працює над репертуаром, кропітливо розучує з нами партії для чотирьох голосів – двох жіночих та двох чоловічих.

Завдяки йому ми беремо участь у фестивалях та конкурсах, обласних, регіональних, місцевих, отримуємо відзнаки та нагороди. Всі організаційні питання завжди бере на себе, є хорошим адміністратором.

Деталі
Категорія: №27 від 4.07.2024 року
Перегляди: 182

Продовжуємо збір матеріалів для написання історії середньої школи в Теофіполі. Четвертого липня виповнюється 85 літ нашому улюбленому завучу Теофіпольської середньої школи N1 Івану Пилиповичу Захарчуку.

Сьогодні розкриваємо феномен людини, яка уособлює людяність, мудрість, добро і любов. Дивує, що нині , на початку ІІІ тисячоліття люди наввипередки спішать показати свою потрібність, особливість та успішність; але забувають про головні цінності – любов, добро, справедливість, честь, які проявляються словом і ділом.

За 90 років історії Теофіпольської середньої школи N1 лише Іван Пилипович залишив по собі спомин не лише як високопрофесійний керівник , але і як людина з великим добрим серцем. За 14 років перебування на посаді завуча школи, він з любов’ю і повагою турбувався про вчителів та учнів, допомагав долати труднощі навчального процесу, завжди підставляв своє батьківське плече.

Іван Пилипович працював у школах на Рівненщині та у Волочиському і Білогірському районах Хмельницької області, у Теофіпольській заочній школі, а також був методистом та інспектором Теофіпольського районного відділу освіти. Завдяки своїй наполегливості та працелюбству звичайний юнак із багатодітної родини колгоспників села Святець закінчив Кременецький педінститут, став вчителем математики, 33 роки перебував на керівних посадах і має більше 40 років педагогічного стажу. Виходить, усе можна досягти, коли є бажання, совість та велика працелюбність.

Деталі
Категорія: №27 від 4.07.2024 року
Перегляди: 146

Я вже у поважному віці, та впродовж 66 років наша районна газета постійно була та залишається зі мною. Спочатку це був «Ленінський шлях», далі «Червона зірка» та «Життя Теофіпольщини». Районка стала мені рідною, бо завжди, в усі часи, в тому числі і в радянські, вона писала про життя людей, про їх трудові будні, про їх нелегкі долі, про загиблих та живих ветеранів Другої світової війн, звісно, і про владу. Бо довелося нам тоді жити, і перекреслити це неможливо.

Люди важко працювали, зазнали голоду, холоду та злиднів, до останку віддавалися роботі, хто де трудився – на колгоспному полі чи на фермі, в школі чи дитячому садку, лікарні, на пошті – скрізь. І була надія на краще, села розбудовувалися, народжувалися діти, бо була робота. Можна про це безкінечно розказувати, було і добре, і погане, в кожного була своя доля, своя життєва історія.