Знаю Івана Гуля, котрий родом з Лідихівки, понад три десятки років. Знав ще до того, як він був призначеним особистим водієм голови правління тамтешнього колгоспу «Мир» Володимира Романчука. Але ближче з ним познайомився, коли я обіймав посаду директора телерадіокомпанії «Теофіпольський телевізійний канал».
Не один раз він службовою «Волгою» доставляв мене у відрядження в Київ на славнозвісний завод «Сатурн», на аналогічно споріднені підприємства в Кіровоград, Хмельницький, Львів. Шофер ніколи не був мовчазним, а навпаки – завжди щось розповідав, запитував, наспівував веселих пісень. Тож у подорожах з Іваном Гулем сумувати не доводилось, а хотілося ще їхати, їхати, їхати… Немаловажним було й те, що всі ці поїздки мали благополучні результати, без всіляких дорожньо-транспортних пригод. І це також закономірно, бо ж Іван Гуль – шофер вищого класу. Ось так воно, шановні!
Кілька років тому Іван Гуль почав шоферувати на вантажівці в ТОВ «Україна-2001». І тут все в нього ладилось: працював по-ударному, на славу. Його ставили за приклад іншим. І так воно було б й до нині, але – не судилося. На перешкоді стало вторгнення на територію України немиролюбної росії. І перед нами вже постає інший Іван Гуль: тепер він у військовій формі, зі зброєю та за кермом вже фронтової спецвантажівки. Тобто, він став безпосереднім захисником своєї рідної неньки-України.
У січні виповнився рік відтоді, як солдат 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» (даруйте, нині вже старший солдат, бо за зразкову службу йому присвоєно на фронті чергове військове звання) Іван Гуль у кровопролитних боях з ворогом показує зразки воєнної доблесті, людської хоробрості. А громив він ворога і на Бахмутському напрямку, і під Харковом, і деяких інших населених пунктів нашої країни.
Нещодавно старший солдат Іван Гуль перебував у рідній Лідихівці в короткочасній (10 днів) відпустці. Зустрічали його тут гостинно й величаво, адже він – наш захисник, миротворець. Побував Гуль і в своєму трудовому колективі ТОВ «Україна-2001», де мав теплу й щиру розмову з колегами, керівництвом підприємства. Іван Іванович попросив у них матеріальну допомогу для свого прикордонного загону «Сталевий кордон». Не відмовили! Виконавчий директор ТОВ «Україна-2001» Олександр Камінський, президент групи компаній ТОВ «Україна-2001», голова благодійного фонду «На благо України» Вадим Лейві виділили необхідні запчастини і матеріали для ремонту та обслуговування автотранспорту, відіславши все це «Новою поштою» за місцем призначення на фронт. Треба сказати, що це вже друга така допомога від групи компаній ТОВ «Україна-2001» на адресу загону «Сталевий кордон», представником якого є колишній шофер цього підприємства, а нині – наш герой Іван Іванович Гуль.
Шановні земляки, коли ви зараз читаєте оці газетні рядочки, то наш Іван Гуль вже на полі бою веде воєнні баталії з рашистським агресором, прагнучи Перемоги. І та Перемога буде за нами. Обов’язково! Якщо на тому полі є такі славні патріоти, як Іван Гуль і тисячі тисяч йому подібних. А ще, якщо оті тисячі мають таких славних помічників, як на Теофіпольщині. Честь і слава їм усім!
На фото: старший солдат 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Іван ГУЛЬ.
А на іншому знімку ви бачите люблячого дідуся з внуками – півторарічним Артемчиком і чотирирічною Аринкою.
Володимир Рубашевський
