Бо війна триває, і ті, хто в тилу, повинні вносити свій внесок у перемогу. Тож жителі нашої громади беруть активну участь у волонтерському русі: хто надає чи переказує кошти на автомобілі, дрони чи тепловізори, на бойове спорядження, хто надає, готує продукти довгострокового зберігання, чи долучається до приготування домашніх страв. Бо все це потрібне нашим бійцям, і землякам, і не землякам. Ця робота не припиняється, бо не може інакше бути.
Продовжує працювати і Гуманітарний штаб Теофіпольщини, бо інакше бути не може. Про те, які акції плануються, розказує організатор штабу Андрій Петринюк:
– Наскільки мені відомо, і це підтверджують військові, з якими я спілкуюся, ситуація з харчуванням у військових частинах, бойових підрозділах покращилася. Я думаю, що вже не треба буде везти на фронт картоплю, моркву, столовий буряк, капусту, цибулю та часник. Хіба що буде конкретне замовлення. Хлопці ж просять щось смачненьке, домашнє: закрутки, огірочки, помідорчики, перець, салати, варення. Або, вже як похолодніє, домашні готові страви. Але людей, які живуть у прифронтовій зоні, на деокупованих територіях, де орки без кінця їх обстрілюють, і вони не мали змоги виростити, зібрати городину, зробити заготовки на зиму, ми повинні підтримати. От ту саму Дар’ївську громаду на Херсонщині, на Правобережжі, яка там біда. То днями, бо має вже бути прохолодніше, оголосили збір овочів, яблук, заготовок. Просимо організувати цю роботу представників нашого штабу у селах, голів ветеранських організацій, по допомогу звертаємося до священників храмів Православної Церкви України. Хто зможе, доставить зібране на базу штабу у ТОВ «Подільське», решту приїдемо та заберемо. Як тільки всього буде достатньо, щоб завантажити буси чи фуру, чи довантажити бус у волонтерському центрі Володимира Мосейка, вантажі будемо відправляти. Намагаємося допомогти всім, хто до нас звертається.
От звернулася до представника штабу в Шибені Зої Нікітчук мама бійця Дмитра Климчука Діна Климчук, хоч живе вона у Волочиську, а сама родом з Гаївки. Потрібно було докласти кошти, щоб закупити автомобіль,бо дуже Дмитру та його побратимам без нього було погано. Якраз тоді, в липні, волонтери готувалися до проведення благодійного ярмарку. Люди з Гаївки та Шибени зносили продукти, активісти з Шибени готували страви. Вторгували на тому ярмарку більше 19 тисяч гривень, то 10 десять тисяч віддали мамі бійця. Ще ж люди самі здавали мамі гроші. І закупили хлопці той автомобіль (на фото), хай допоможе він їм зберегти життя і далі вибивати загарбників з української землі. Тож мама Діна Климчук всім дуже дякує, людям з Гаївки та Шибени – хто приносив продукти, хто готував, хто давав гроші, хто купував на ярмарку.
Відгукнувся Гуманітарний штаб і на прохання Галини Гілевич з Шибени. Кілька місяців тому мобілізували її сина Тараса Кватерчука, треба було йому бронежилет. Привезли з Тернополя, від Володимира Мосейка, це захисне спорядження, передали матері в руки, а вона вже має вислати його «Новою поштою» на відділення, яке буде найближчим до нього. Сусіди ж по вулиці Оліндерській зібрали гроші на аптечку, також передали матері. Тож дякує і штабу, і односельцям, які підтримали її сина.
А Зоя Нікітчук розказала таке:
– Щиро дякую всім, хто долучається до роботи нашого підрозділу, не тільки жителям Шибени і Гаївки, а й Воронівець, Ільковець та Колісця, які допомагали нам у зборі продуктів. Окремо ще хочу подякувати жінкам з Колісця, особливо Інні Скрип’юк: коли ми задумали зварити згущене молоко, вони передали нам півлітрові баночки та кришки, багато, десь 180 баночок. Ми закупили 11 кілограмів сухого молока на суму 1430 гривень (з тих грошей, що вторгували на ярмарку), роздали це молоко, банки і кришки нашим господиням, і вони, додавши цукор та домашнє молоко, зварили згущене молоко. Це Ганна Мельничук, Надія Квасюк, Тетяна Тебенько, Людмила Чуб’юк, Надія Сопіга, Наталія Іванюк, Лідія Мойсєєва, Галина Левчунь та Оксана Онопрійчук. Тож ми вже передали 106 баночок цього молока до Гуманітарного штабу (на фото), цей вантаж чекає відправлення на передову. 7 баночок ми забрали на наступний ярмарок на приготування тортів, 5 залишили для подальших потреб. Ще на 1056 гривень закупили чай, каву, печиво та цукерки для нашого бійця Миколи Семенюка, який якраз був у відпустці. На останній ярмарок ми закупили м’яса на 5806 гривень, олії на 1920 гривень, а вторгували 12 170 гривень. 2 тисячі гривень передали діловоду нашого старостату Галині Мартинюк до селищної ради на збір коштів на ЗСУ. А 10 тисяч гривень передали на закупівлю необхідних речей для служби в нашому храмі Православної Церкви України. Ще хочу сказати про таке: зателефонувала до мене братова нашого бійця Павла Зайця Олена Заєць з Теофіполя, скинула повідомлення нібито від нього, номер його картки, з проханням переказувати кошти на придбання тепловізора. Я розмістила це оголошення на сторінку нашого старостату. Дехто з людей відгукнувся, переказав гроші, але дуже скоро Павло Заєць написав, що йому нічого не треба, що він нічого не просив. З’ясувалося, що ці родичі між собою навіть не спілкуються, тож таку інформацію необхідно перевіряти. Цю історію мала б пояснити Олена Заєць, але вона чомусь до цього часу нікому нічого не пояснила. Але, оскільки кошти переказувалися дійсно на картку нашого земляка, і ніхто не знає скільки їх, це була добра воля кожного, хто це зробив, – хай належать йому, бо ми ще його жодного разу не підтримували. Тим же, хто вбачає в цьому щось підозріле, кажу: хочете працювати, нести відповідальність, приходьте і безкорисливо працюйте. А я веду облік кожній потраченій гривні, можу по кожній прозвітувати.
Отож, Гуманітарний штаб Теофіпольщини продовжує працювати, підтримувати Збройні Сили України. І ця робота буде тривати до самої перемоги.
А. Джус
