Добрі новини сталися у Теофіпольській громаді впродовж двох останніх тижнів – жителі сіл Волиця та Поляхова на зборах релігійних громад прийняли рішення про зміну підпорядкування та приєднання до Православної Церкви України.
Бо як можна залишатися у лоні Української Православної Церкви, коли вона і досі перебуває у відносинах підпорядкування з російською православною церквою, яка благословила руську орду на знищення України, на вбивство українців?
У Волиці ці збори відбулися ще 14 червня. До сільського будинку культури прийшли і старші люди, і середнього віку, і молодь. З палкою промовою до односельців звернувся директор СТОВ «Волиця» Василь Кравчук. Казав про те, що крім того, коли кожний, хто знаходиться в тилу, зобов’язаний вносити свою частку у перемогу, у підтримку Збройних Сил України, ще треба розірвати з усім, що пов’язує нас з державою-агресором. Є у нас своя держава, є у нас своя мова, своя культура, має бути і українська церква.
За приєднання релігійної громади церкви Святого Михайла села Волиця до Православної Церкви України віддали свої голоси 159 учасників зборів, 13 було «проти». Не підтримав рішення більшості священник Іван Пилипчук, разом з кількома прихильниками покинув збори, пішов до церкви забирати ікони, підсвічники, інше церковне начиння.
Та люди його не зупиняли, казали: хай забирає, аби лиш його не було, а все, що треба, самі придбають. Василь Кравчук підтвердив свою позицію – СТОВ «Волиця» підтримає церкву Святого Михайла, у храмі буде все, що треба.
Обговорили на зборах питання внесення змін до Статуту, обрання парафіяльної ради церкви, подання документів на рееєстрацію. Разом з благочинним Теофіпольського округу ПЦУ митрофорним протоієреєм отцем Василем Крисаком зайшли до церкви, помолилися за героїчних бійців Збройних Сил України, за нашу велику перемогу.
Збори релігійної громади Свято-Покровського храму у Поляховій відбулися у суботу, 24 червня. До сільського будинку культури прийшли біля двох сотень людей. Більшість, а це 175 жителів села, проголосували за перехід до Православної Церкви України. Відмовився підтримати своїх вірян, з якими роками був разом і в радості, і в горі священник Іван Штогун, з своїми нечисленними прихильниками покиинув збори. Не знайшлося аргументів, щоб переконати людей на свою сторону у благочинного УПЦ МП отця Сергія Філика. Довелося і йому покинути зібрання. Зате люди стоячи аплодували педагогу-організаторі Поляхівського ліцею Людмилі Цимбалюк, у якої син та чоловік зі зброєю в руках боронять Україну. Бо нікого не залишили байдужими її пристрасні слова про те, що в той час, коли йде ця жорстока війна, коли гинуть кращі, коли гине цвіт України, треба викорінити все, що пов’язує нас з росією, державою-агресором. І молитися у церкві рідною українською мовою!
Дуже схвально сприйняли люди і виступи отця Василя Крисака, директора СТОВ»Нива» Лідії Самойлюк, вчительки-пенсіонерки Марії Паламарчук, ветерана сільськогосподарського виробництва Тамари Харчук. Тож по закінченню зборів разом виконали гімн України та вирушили до храму помолитися за українських військових, наших захисників. Однак священник Іван Штогун двері церкви не відчинив. Поліцейські сектору поліцейської діяльності двері опечатали, а люди помолилися на подвір’ї. Добре, що у Бережинцях вже є український священник отець Зиновій, тож люди попросили його проводити богослужіння на території храму, поки не завершиться процес перереєстрації Статуту релігійної громади. Вже на другий день, у неділю, служба, яку очолив отець Зиновій, відбулася (пломба на дверях була зірвана). Було багато людей, молоді батьки з дітьми, молодь (на фото). Це була маленька перемога, крок до великої перемоги України над руським міром, добра над страшним злом.
Ось як прокоментував ці події у духовному житті краю отець Василь:
– Слава Господу нашому Ісусу Христу, що люди переходять до нашої канонічної Єдиної Помісної Православної Церкви України. Бо правда, добро, любов повинні перемогти, бо Україна має перемогти, бо ми на своїй землі. Маю на серці велику радість, люди приймають рішення про зміну підпорядкування храмів, ніхто їх не примушує, ніхто не тисне, люди роблять свій свідомий вибір. Так зробили, починаючи з грудня минулого року, віряни Лідихівки, Воронівець, Немиринець, Шибени, Гаївки, Підлісок, Гальчинець, селища цукрового заводу, Бережинець, Ільковець, Колісця, а тепер – Волиці та Поляхової. Знову закликаю жителів сіл, де ще залишаються церкви Української Православної Церкви, спокійно, мирно, переходити до Православної Церкви України.
А. Джус
