ВІТАЄМО!

Якщо, бува, хтось не знає, або ж випадково забув, то нагадаємо, що 4 серпня члену Національної Спілки журналістів України Валентину Дузяку виповнюється сім десятків літ від дня народження. Із них понад п’ять з лишком десятків Валентин Максимович мешкає в Теофіполі, бо ж родом він з Городоччини.
Про його трудові заслуги та нагороди нині не розповідатимемо. Зробимо це десь через три десятки років. Ніхто ж нас не підганяє. Ще маємо час!
А сьогодні ж повідомимо, що майже все своє трудове життя Валентин Дузяк присвятив професії журналіста, пройшовши усі щаблі редакційної творчості: літературний працівник, завідувач відділом, відповідальний секретар, заступник редактора і, звісно, редактор. Довелося також пізнати роботу на радіомовленні й телебаченні. І, щоб ви знали, - скрізь справлявся. Та ще й одночасно громадські обов’язки встигав виконувати.
Зарекомендував себе і як здібний наставник молодих хлопців і дівчат, які приходили працювати в редакцію районної газети «Червона зірка», а згодом - «Життя Теофіпольщини».

Й нині не сидиться без роботи Валентину Максимовичу: його частенько можна побачити на зустрічах за «круглим столом» з людьми цікавих долей, у районній раді ветеранів, серед колег у редакції районної газети «Життя Теофіпольщини». А ще тішиться онуками, не забуває старих друзів.
Словом, живе-поживає ветеран журналістики у щоденному вирі подій. То ж дай, Боже, аби йому отак малося аж до ... і більше років!
Слава Валентину Дузяку!
Многая, многая, многая літ йому. Ура-а-а-а-а-а!!!
Шановний Валентине Максимовичу!
Цей ювілей – іще не вечір,
хоч 70 лягло на плечі.
Душа хай буде молода,
а в серці хай цвіте весна!
З повагою та величезним оберемком найкращих побажань члени районної організації Національної спілки журналістів, нинішні і колишні працівники редакції районної газети та райдрукарні