Погода

Романюк

Василь Анатолійович

 

Народився 24 липня 1954 року

в селі Воронівці Теофіпольського району.

 

Перебував в Афганістані з січня 1985 року до  18 жовтня 1986 року.

Прапорщик.

 

Помер 2 січня 2016 року.

Похований в с. Воронівці.

Колишня односельчанка Василя Романюка Галина Миколаївна Зінчук-Островська пригадує, що знала його ще зі шкільної парти. Бо ж Васька лишень на рік молодший від неї. На зріст він був не надто високим, але помітно коренастим,  на вигляд більш змужнілим, порівняно з однолітками-семикласниками. Був хлопець вихованим, мав міру поваги і до дорослих, і до малечі.

Всі хочуть тепла та любові

Це я про домашніх тваринок, котиків та собачок, які у цю холодну зимову пору не мають домівки, не мають турботливих господарів. Тож мерзнуть, перебиваються з голоду. А де такі беруться? Або хтось вивозить, підкидає, або народжуються безпритульними. Добре, коли зустрінуться їм щирі, милосердні люди, які заберуть до себе, де вони будуть доглянутими, ситими, здоровими, де їх просто будуть любити.

Новий Рік чекають усі із нетерпінням, адже це пора веселих розваг та подарунків. Новий Рік пора чудес, веселощів і свят, та нехай зараз у досить непростий час, традиції святкування трохи пригасли, але є люди, які можуть, вміють і дарують щороку перед новорічними святами ту, здавалося б, незначну, але таку особливу та дивовижну нотку радості дітям.

Напередодні новорічних та різдвяних свят солодкі подарунки з побажанням здоров'я, радісних, щасливих подій від наших меценатів отримали учні початкових класів Воронівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Федоревич

Віктор  Іванович

 Народився 21 червня 1961 року в селі Святець Теофіпольського району.

Перебував в Афганістані з 16 лютого 1980 року до 03 серпня 1980 року.

Рядовий.

Нагороджений медаллю «За відвагу».

 

Отож, закінчивши навчання у  Святецькій загальноосвітній школі, Вітя Федоревич пішов працювати в місцевий колгосп трактористом, набувши цю спеціальність безпосередньо в стінах сільського навчального закладу. Працював хлопець з молодечим запалом у серці. Від голови правління  колгоспу «Більшовик» Анатолія Григоровича Кушніра навіть Похвальну грамоту отримав.

   Я тут маю на увазі мого колегу по перу Андрія Рудюка з Теофіполя, з яким  мав честь познайомитись у далекому 1971 році. І не  будь-коли, а саме в день свято апостола Андрія Первозванного. І не де-небудь, а в редакції районної газети «Червона зірка», котра нині має символічну назву   «Життя Теофіпольщини». У цьому  засобі масової інформації Андрій Степанович обіймав посаду завідувача відділу партійного життя. Разом з ним тут творила  районний часопис  вчорашня  випускниця Теофіпольської  середньої школи Людмила Коханець, яка опікувалась  комсомольським життям  нашого краю.  Їхній трудовий дует давав «на гора» багато цікавих газетних розповідей, які викликали в читачів  жвавий інтерес.