Ні – геноциду
українського села!
З початку нового року жителів Теофіпольщини лихоманило через наміри Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева закрити 20 загальноосвітніх шкіл громади. Мотивував він своє рішення так: «Це оптимізація освітньої мережі Теофіпольщини, адже малокомплектні школи не відповідають сучасним вимогам якісного освітнього простору». З цього приводу згадався мені епізод однієї телепередачі про Китай. Розповідалося в ній про одну з віддалених провінцій країни, про село, в якому з тих чи інших причин залишився лише один учень і цю школу влада не закриває. Та Бог з тим Китаєм, повернемося на нашу грішну землю. Михайло Тененев розказує, що не вистачає коштів на освіту, медицину, культуру, дороги. Тоді чого варті його передвиборчі обіцянки, які він активно просував під час виборчої кампанії? Якщо голова не знає, де взяти кошти, тоді я йому підкажу. Нехай він змусить сплачувати реальні податки своїх друзів – це такі підприємства як ТОВ «Україна-2001», ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод», ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія». До яких, я переконаний, є питання з боку правоохоронних органів та податкової інспекції. Було б лише бажання та воля. Разом з тим, хотілося б, щоб податкова інспекція прозвітувала перед громадою на сторінках газети: які кошти до бюджету громади сплатили у 2020 році дрібний і середній бізнес, та такі потужні підприємства, зазначені вище.
Завдяки широкому розголосу та під тиском громадськості голова громади не наважився проштовхнути на сесії питання закриття шкіл, як він планував. Але зрозуміло, що це питання часу, бо ж як каже народне прислів’я: «Якщо вовк надумав з’їсти теля, він його з’їсть». Закриття шкіл, ФПів, закладів культури на селі – це не реформи, це не децентралізація, це геноцид, я б сказав тихий геноцид українського села, колиски української нації.
Новообраній владі громади байдужі проблеми її жителів. В інтерв’ю нашій газеті Михайло Тененев розповідав, як він буде підтримувати виробників молока на селі, як для цього буде створювати сприятливі умови. Натомість, що я бачу в нашій Лідихівці? Буквально через місяць після інтерв’ю у нас в селі розорали громадське пасовище, по-народному камінний косогір, яке більше 30 років слугувало громаді для випасу худоби. Ось таким чином голова громади та керівництво місцевого відділку ТОВ «Україна-2001» дбає про добробут мешканців села.
А ще селищний голова ігнорує звернення жителів громади з важливих питань її життєдіяльності. Зокрема, проігнороване моє звернення, в якому я підняв питання зневоднення сільської річки і запропонував шляхи вирішення цієї проблеми. Це звернення я адресував голові ще 14 січня 2021 року, та до цього часу відповіді не отримав. Хоч по закону відповідь мала бути надіслана протягом 10 календарних днів з часу подання звернення.
То, може, вже досить вигукувати «Ганьба цій владі!»? Таку владу треба міняти. Звучить така думка і в соціальних мережах.
Ігор Павлюк,
село Лідихівка
