Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №47 від 21.11.2024 року

Прожила я вже немало років, але траплялися мені на життєвій дорозі добрі та щирі люди. Були і мої ровесники, а були такі, що мені в діти годилися. І знаходила я з ними спільну мову, дружили роками, були і залишаємося до цього часу справжніми друзями.

 

От якось лежала я в Теофіпольській лікарні зі своїм внуком. Був він вже у третьому класі, мама на роботі, а самого не покинеш, ще ж малий. І лежала поруч зі своїм синочком Сашею, ровесником молода жіночка, вчителька Галина Данилівна з Лютарівки. Боже, як тоді ми вже подружилися, як рідні люди. Що в мене було, що в неї, ділилися, як мати з дочкою.

Категорія: №47 від 21.11.2024 року

Теофіпольська громада знову понесла жахливу втрату. 16 листопада помер захисник України, учасник бойових дій Андрій Андрійович Сковороднік з Мар’янівки. Був у розквіті сил, йшов йому лише 45-ий рік. Йому б ще жити та жити, працювати, радіти життю, будувати плани. Та його мирне життя перекреслила війна. Бо як би не війна, все було б інакше. Як з цим страшним горем жити, як змиритися батькам, дружині, донечці, родині?

 

Народився Андрій у квітні 1980 року в родині Галини Петрівни та Андрія Олександровича Сковородніків. Ріс доброю, слухняною, чемною дитиною. Закінчив Мар’янівську ЗОШ І-ІІІ ступенів, середню освіту здобув у Святецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Вчителі згадують про нього лише хороше – був спокійним, врівноваженим учнем, надійним товаришем. Був призваний на строкову службу, служив в Києві, був зв’язківцем. Шукав свою стежку в житті. Працював у Хмельницькому, Києві, був на заробітках у Польщі. Там і знайшов свою половинку: як вже служив, 8 вересня 2023 року одружився з Наталею, став батьком її донечці Надійці.

Категорія: №47 від 21.11.2024 року

Період з 13 по 20 листопада для волонтерів Гуманітарного штабу Теофіпольщини був досить плідним. Адже у вісьмох селах збирали овочі, закрутки, інші продукти довготривалого зберігання, волонтерська група Наталії Гонюк з Новоставець відправляла посилки, Галина Лепетун з Колок зі своїми невтомними дівчатами впорали порося, наробили тушонку, насолили сала, стопили смалець і також відправили посилки.

Спочатку голова штабу Анатолій Козак разом з Миколою Тимощуком разом з Галиною Лепетун у Колках зібрали овочі та продукти. А в Борщівці збір продуктів знову організувала директор сільського будинку культури Майя Пейда, привіз їх на базу штабу Анатолій Козак.

Категорія: №47 від 21.11.2024 року

 

  1000 Днів Незламності
   1000 днів виє лютий в душі,
    Ми хочем весни, перемоги і миру.
   1000 слів у молитві - журбі,
    Скільки ще, Господи, де взяти силу?
    1000 лез, що рвуть тіло наскрізь,
    Рідних молитви палкі відвертають.
    1000 крил що злетіли у вись,
    З неба, нескорені, нас захищають.
    1000 сліз попіл з серця змивають,
    А каби летять, бої ще тривають.

Категорія: №47 від 21.11.2024 року

От вже почався відлік другої тисячі днів цієї жахливої, несправедливої війни. Україна бореться за свою незалежність, за свободу, за право жити у вільній країні. За мир та спокій на нашій рідній українській землі віддали найцінніше – своє життя – на страшний жаль, найкращі, найвідданіші сини та дочки України. Чи не в кожному селі, селищі, містечку, місті на Алеях Героїв майорять синьо-жовті стяги. А ще тисячі родин чекають на повернення своїх воїнів, які вважаються безвісти зниклими, чи знаходяться в російському полоні.

Категорія: №46 від 14.11.2024 року

За бідою не треба ходити, біда приходить сама. Страшна звістка вразила нас у саме серце: 10
листопада трагічно загинув наш хороший товариш по роботі в Теофіпольському районному
відділенні міліції,Теофіпольському відділенні поліції Красилівського відділу поліції Головного
управління Національної поліції України в Хмельницькій області, підполковник поліції у запасі,
учасник АТО Василь Володимирович Стецюк. Не можемо у це повірити, не можемо змиритися.
Народився в Колісці 1978 року, закінчив Колісецьку ЗОШ І-ІІ ступенів, Шибенську ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Категорія: №46 від 14.11.2024 року

Можливо я витримав би цей удар мовчки але вірю, що залишились ще ЛЮДИ, які допоможуть
мені в боротьбі проти тих, що вдягнувши форму ЗСУ, паплюжить ОФІЦЕРСЬКУ ЧЕСТЬ!
На своєму, вже не дуже короткому, віку я зустрів багато хороших і не дуже ... людей в
офіцерських погонах. У свій час, після служби в Радянській Армії та закінчення військової
кафедри в інституті, я теж отримав офіцерське звання. Але я не військовий, хоча все життя
захоплююсь мужністю, відвагою і подвигами цих пацанів в погонах!

Категорія: №46 від 14.11.2024 року

В Гуманітарному штабі Теофіпольщини є добрі новини. До цього часу у штабі не було свого
вантажного буса, аби доставити продукти довготривалого зберігання, готові страви для наших
бійців-земляків, транспорт треба було наймати, або вишукувати не дуже вигідні варіанти.
Ось що розповів Андрій Петринюк:

  • Ви тут: 
  • Головна