вологість:
тиск:
вітер:
Люди їй довірилися
- Категорія: №2 від 09.01.2025 року
Вже не раз, коли ми писали про волонтерську групу Галини Лепетун з Колок, згадували про Тетяну Іванчук з Волиця-Польової. Про те, що ця господиня чудово випікає, долучається до акцій Гуманітарного штабу Теофіпольщини, і передає свою дуже смачну домашню випічку бійцям-землякам.
Як виявилося, Тетяна Володимирівна зовсім молода, їй всього 39 років, вона турботлива дружина та мама, попри це знаходить час для такої благородної та безкорисливої справи. І сама родом вона з сусідньої Корчівки що на Красилівщині, а п’ять років тому з чоловіком Володимиром та дітьми переїхали у Волицю-Польову, купили тут хату.
І знову в такому ж ритмі
- Категорія: №2 від 09.01.2025 року
Зовсім мало відпочивали на новорічні свята невтомні жінки-волонтери з Новоставець та Кривовільки. І вже 3-4 січня, в п’ятницю-суботу, знову взялися за роботу. Бо треба було на неділю наготувати смачні домашні страви для бійців, запланували ж на цей день велику відправку Новою поштою.
Дорогі захисники, ми вас дуже любимо і чекаємо
- Категорія: №2 від 09.01.2025 року
Спитав малий хлопчина в свого тата:
«Що значить слово дивне це таке – донати?»
І відповів малому сину рідний тато –
«Донати», синку, йде від слова «дарувати»
Коли потрібна людям своєчасна допомога,
Коли в твоїй країні йде війна – тривога…
Коли над ворогом ти наближаєш нашу Перемогу,
Надаючи для ЗСУ посильну й щиру допомогу.
Ще одна сумна втрата
- Категорія: №2 від 09.01.2025 року
Кожна звістка про загибель нашого бійця-земляка болем відгукується у серцях жителів Теофіпольської громади. Бо обірвалося життя ще одного мужнього захисника Вітчизни, ще одного вірного сина України, справжнього Героя, який пішов боронити її від загарбників, від цих страшних нелюдів. Бо кожна така звістка – це ще одна трагедія, ще одне незмірне горе, ще одна спільна велика втрата.
Благодійна Різдвяна коляда завершилася
- Категорія: №2 від 09.01.2025 року
У суботу, 4 січня, завершилася благодійна Різдвяна коляда «Колядуємо заради перемоги». Нагадаємо, що в трудових колективах, установах, в усіх храмах Православної Церкви України Теофіпольської громади колядував чудовий народний аматорський фольклорний колектив «Човганські гуляночки» Теофіпольського центру культури та дозвілля.
Отож, де прозвучала різдвяна коляда після 30 грудня. Далі гурт заколядував у Турівському відділку ТОВ «Україна-2001» (керівник Віктор Стецюк), у храмах ПЦУ у Волиця-Польовій, Ординцях, Лютарівці, Михиринцях, Борщівці та Великому Лазучині. У наступні дні співали колядки, дарували людям святковий настрій у храмах Базалії, Гальчинець та Єлизаветполі та кав’ярні Coffee&Food. І завершилася ця благодійна акція у храмах сіл Воронівці, Немиринці, Ільківці, Колісець, Шибена та Гаївка.
Спинися, Світе, стиш свою ходу
- Категорія: №2 від 09.01.2025 року
Спинися, Світе, стиш свою ходу,
Не мчи у прірву, наче навіжений.
Несуть до неба діти коляду,
Хай буде їхній спів благословенний.
Замовкни, Світе, людяність яви,
Сховай далеко всі тривожні звуки...
Взяла Пречиста тихої пори
Рожденного Ісусика на руки...
Вшанували небайдужих та безкорисливих
- Категорія: №1 від 02.01.2025 року
Минулої п’ятниці у Теофіполі, в приміщенні кафе «Золота рибка», яке належить відомому благодійнику, підприємцю Олександру Яремчуку, відбулося зібрання з нагоди Міжнародного Дня волонтера. Хоч ця дата вже минула, якраз була жалоба за трьома загиблими бійцями-земляками, організатори заходу, а це конкретно активісти «Благодійного фонду Добра, Надії та Любові», Гуманітарного штабу Теофіпольщини, відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади, все ж таки вирішили його провести. Аби вшанувати найактивніших жителів громади, учасників волонтерських осередків, які і досі, на третьому році війни організовують, збирають продукти довготривалого зберігання, готують домашні страви, відправляють їх посилками через Нову пошту, плетуть маскувальні сітки, збирають кошти на автомобілі, дрони, міномети, прилади нічного бачення.
Мав золоті руки
- Категорія: №1 від 02.01.2025 року
Таким у Кузьминцях назавжди запам’ятають Юрія Васильовича Ткачука, За що не брався, все доводив до пуття. А що вже за токар був – ніхто не міг виточити деталь так, як він. Недарма ж працював у ремонтній майстерні на Досіно. І на пилорамі справлявся. І трактористом у місцевому господарстві був хорошим – ніхто ніколи на нього не нарікав.
Стелилася його життєва стежина, як і в багатьох його ровесників – Кузьминецька восьмирічна школа, Поляхівська середня, Теофіпольське СПТУ-34. Був спокійним, врівноваженим, надійним. Трудився, слухав людей. Створив сім’ю, з дружиною Світланою ростили синочка Васю, донечку Даринку.
Сторінка 44 із 286