Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №12 від 20.03.2025 року

Минають дні, минають ночі...
Роки - мов річки бистрина.
Та слово Тараса пророче
І досі поміж нас луна.
Воно живе у наших душах,
Воно запалює серця.
Воно - це вітер всюдисущий,
Дітище справжнього митця.
Воно нас живить, надихає,
Воно гартує у бою,

Категорія: №11 від 13.03.2025 року

Мала академія наук (МАН) — це унікальна освітня платформа, що дає учням можливість розвивати свої дослідницькі навички, відкривати нові наукові горизонти та робити свій внесок у науку. Це середовище, де школярі можуть спробувати себе у ролі молодих науковців, працюючи над власними дослідницькими проєктами під керівництвом наукового керівника, що  виступає  у ролі наставника, який допомагає учню пройти всі етапи наукового дослідження: від формування теми до представлення результатів. Його головна мета — не просто передати знання, а навчити мислити критично, аналізувати, робити висновки та працювати з джерелами.

Категорія: №11 від 13.03.2025 року

 Поляхівський ліцей уже давно став не просто закладом освіти, а справжнім осередком громадянської активності та патріотичного виховання. Тут кожен учень не лише здобуває знання, а й вчиться бути відповідальним, допомагати іншим і робити внесок у розвиток суспільства.
   Нещодавно в ліцеї відбулося засідання учнівського самоврядування «Вогник», на якому найактивніші учні зібралися для обговорення важливих питань на ІІ семестр. Головна мета заходу — визначити нові напрямки роботи, що допоможуть зробити життя школярів ще цікавішим та насиченішим. Учнівське самоврядування – шлях до розвитку. Це не просто організаційна структура, а реальна можливість для дітей впливати на життя закладу. Саме тому під час засідання «Вогнику» учасники зосередилися на чотирьох ключових аспектах:

Категорія: №11 від 13.03.2025 року

З глибоким сумом Теофіпольщина сприйняла звістку про загибель Героя, бойового медика 110-ої Окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних  Сил України, нашого земляка, справжнього патріота, відданого сина Вітчизни Сергія Казиміровича Франціщкевича з селища цукрового заводу. Загинув 7 березня 2025 року  на Покровському напрямку внаслідок ворожого обстрілу. Три роки, з перших днів цієї несправедливої, цинічної, жорстокої, кривавої війни був мужнім воїном, рятував побратимів, був прикладом вірності військовій присязі та незламності духу.

Категорія: №11 від 13.03.2025 року

Чи думали колись раніше ми, українці, що матимемо одну-єдину, спільну на всіх,мету?
Звісно,що ні.
А мріємо ми всі про одне - про мир і спокій. Але, на превелике нещастя, наша мрія наразі ще не здійснилася.
Серед тих,хто тримає над нами небо, завдяки кому ми живемо, є наш односелець, випускник гімназії Ваня Гилюк. Лише п'ять років тому він ще пустував разом із шкільними друзями, бігав шкільними коридорами.Тішив вчителів своїми прекрасними рукотворами: із солоного тіста, різьблені по дереву, пластилінові і т.п.

Категорія: №10 від 06.03.2025 року

Масовий волонтерський рух на підтримку наших героїчних Збройних Сил України, який з початку повномасштабного вторгнення російської федерації розгорнувся в нашій країні, це справді феноменальне явище. Бо українці, від старого до малого, від школярів до ветеранів, продемонстрували свою громадянську позицію: Україна – незалежна держава, і ніякий ворог її не зламає,  тому треба, хто як може, підтримувати українських військових. Ми ж ні на кого не нападали, нікому не загрожували, ми хочемо жити в мирі, ми хочемо самі вибирати, як нам жити.

Категорія: №10 від 06.03.2025 року

Мама загиблого воїна Майя Окаєвич з Новоставець бере активну участь в роботі волонтерської групи Наталії Гонюк. Каже, що так її легше, так вона між людьми, хтось домашні страви для її Богдана готував, коли після поранення лікувався у Шепетівці, а тепер вона пригостить тих, хто живий.

  • Так тяжко на душі, - промовляє, - і досі не віриться, бачила ж на впізнанні, що то він, та не можу прийняти, не віриться. Така чорна біда, час іде, уже й Дем’янкові, онучкові нашому, два з половиною рочки, а його нема. Не ховався, дали повістку, 30 серпня 2022 року пішов. Служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді. Рік та місяць воював, загинув 28 вересня 2023 року біля Білогорівки на Луганщині. Було йому лише 28 років. І щось відірвалося у моїй душі, по-інакшому дивлюся на світ. Та вірю, що перемога буде, що недаремно мій син загинув. Тільки всім нам треба об’єднатися, згуртуватися та підтримувати ЗСУ. Бо надія тільки на них, на наших хлопців. Як їм там, бідненьким, в окопах, на передку?

Категорія: №10 від 06.03.2025 року

Триває кривава, жорстока, несправедлива війна. І в кожного свій фронт. В аматорів народного мистецтва Теофіпольської та Ланівецької громад свій фронт – культурний. Тож не перестають проводити благодійні заходи на підтримку наших доблесних Збройних Сил України. Ще ж об’єднуються, проводять спільні концерти.

  • Ви тут: 
  • Головна