Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №30 від 26.07.2018р.

Доїхати до обійстя Олійників на третій Мар’янівці цієї післядощової днини мені не вдалося: редакційна «ластівка» не ризикнула з’їхати по глиняній кваші у долинку. Може, і з’їхала б, але точно б не виїхала. А ще ж свіжий дощик накрапав. Недаремне ж тутешні жителі нарікають на сільські дороги, лише ж кілька тих вулиць, а невисипані, то ж в негоду – болото за ногами та колесами рветься. А живе тут в 14 хатах 36 людей, є чимало зарослих пусток. Хоч місцина тут мальовнича, тиша, спокій, пташки співають. Справжній тобі рай. Якби ж ото ще з водою вирішилося.


За сина вдячна долі


Пасла Фросина Семенівна гусят, сиділа на колоді, споглядала добротний паркан, ворота, із-за яких виглядала її нова хата. От так воно обернулося, її життя. Не сама вже собі раду дає, має ж за плечима 87 літ. Таки віддячив Господь за всі її страждання, скільки ж то довелося на віку їх пережити. Вже десять років, як коло неї її Толя, кровинка найрідніша, найдорожча, син її єдиний. Вже спокійна її душа. Бо для кого жила? Для кого старалася, жили надривала?
- Сама я з Ільковець, - неквапом точилася наша розмова, - було нас п’ятеро, тата свого не пам’ятаю, помер у тридцять третьому. Дуже ми бідували. Вийшла моя старша сестра заміж в Лисогірку, мала діти, та не було там її добра. То я зразу дітей бавила, і за неї на роботу в колгосп ходила. І додому верталася, і знову в Лисогірці була. Після війни хлопів було на пальцях полічити, одні жінки та дівчата. То я з ще з кількома дівчатами в Ляхівці поставку возили. Треба було мішки із зерном по трапу нести. Несеш, ноги самі в той трап вгрузають, а тобі кричать – вище неси! А ще було мені, як я снопи жита в молотарку подавала. Як згадаю, Боже мій милий! Стояла я на столі, подавала в барабан снопи, які другі дівчата розв’язували і мені подавали. Я не побачила, як в одному снопові подали мені суховила, ненароком, звісно. Як стала та машина ті суховила молотити… Поломила я ту молотарку. Гвалт, біда! Ну, будуть мене судити, викликають в контору. Стою я в коридорі, трясуся, чекаю. А зійшлося все правління, чую, як на мене різньо кажуть. Правда, знайшовся один толковий чоловік, розсудив, що я не винна, ненавмисне так зробилося.

Категорія: №29 від 19.07.2018р.

Процес пішов


Як ми повідомляли, 18 травня 2018 року Теофіпольська селищна рада прийняла рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад в Теофіпольську ОТГ з центром у Теофіполі, а Теофіпольський селищний голова Валентина Губіна звернулася до селищних та сільських голів з пропозицією про добровільне об’єднання територіальних громад. І от процес пішов. До Теофіпольської селищної ради надійшли рішення про надання згоди на добровільне об’єднання громад з центром у Теофіполі від Бережинецької, Великолазучинської, Волицької, Волиця-Полівської, Воронівецької, Гаврилівської, Ільковецької, Карабіївської, Кунчанської, Лідихівської, Михнівської, Турівської , Шибенської, Михиринецької та Ординецької сільських рад.

Категорія: №29 від 19.07.2018р.

Жнивує «Рідний край»


У районі триває жнивова кампанія. Жнива завжди були етапним підсумком роботи сільгосптоваровиробників і вимагають високого рівня організації, відповідальності і скоординованої дії багатьох структур. Адже треба зібрати весь урожай без втрат та зберегти його високі насіннєві, продовольчі і технологічні якості при мінімальних затратах праці та коштів. А цього можна досягти лише за рахунок чіткого планування і високою організацією збиральних робіт. На стан посівів сільськогосподарських культур істотно вплинуло те, що весна 2018 року виявилась досить примхливою і посівні строки різко скоротились в часі. Недобір вологи під час сходу та вегетації, особливо ярих зернових, неминуче відобразився на рівні врожайності, хоч ситуацію певною мірою врятували червневі опади.
У відділку № 3 (Ільківці) Філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» жнива розпочалися 4 липня. Якраз до дощів встигли зібрати озимий ріпак. То ж цього дня ми побували на одній з ріпакових площ поблизу села Колісець.

Категорія: №29 від 19.07.2018р.

А все ж таки Правила треба виконувати


Невелике селище Теофіполь, живуть тут люди в багатоповерхівках, є й чималий приватний сектор. Звісно, краще жити у своєму будинку, мати коло хати город, хлів, господарські прибудови. Ще й тримати якусь худобу чи птицю. Бо як інакше? В кого такі статки, хто може купити всі продукти на базарі та в магазинах? То ж більшість доглядають курей, качок, гусей, індиків, кролів, а хто й свиней, кіз, овець, а дехто і корів. Ясно, що це і затрати, і праця, ще ж треба переживати, щоб, бува, не заслабло, а як станеться таке лихо, купувати ліки, кликати лікаря. Та все ж таки своє, без пестицидів,без ГМО. Ну, з свиньми простіше, вони у хліві, а от качок, гусей, особливо, якщо господарі живуть коло берегів, ставочків, треба туди вигнати. Не кажучи вже про корів, бо ж мають пастися на паші. То ж женуть люди їх по громадських дорогах. А кудою ж іще? Корови ж точно не літають. Та залишаються після них, скажем лагідно, кругляки. А тут же їдуть автомобілі, діти катаються нам велосипедах, на роликах. Мами зі своїми діточками в колясках та візках прогулюються, не скрізь же тротуари є. І от тут виникає конфлікт. Господарі корів впевнені у своїй правоті, іншим людям не подобаються задрипані фекаліями автівки, паркани, не подобається і мамам везти колясочки та візки до дорозі, де пройшли табуни гусей чи качок.
Та ось саме такі ситуації, і не тільки, регулюють Правила благоустрою на території смт. Теофіполь, які були прийняті ще 30 червня 2011 року, а 8 червня 2-16 року до них були внесені зміни. А у цих Правилах є цілий розділ «Порядок та утримання свійських тварин, собак та котів». Тут все розписано, як їх утримувати, і мешканцям багатоквартирних будинків, і індивідуальних. Зокрема, вказано, що категорично забороняється прогін великої рогатої худоби, кіз, овець, водоплавної птиці по тротуарах, а також, без совка та відра для фекалій; випасання телят, кіз, овець та свійської птиці у місцях загального користування; утримання молодняку свійської птиці, а також качок та гусей на територіях вулиць за межами садиб та загальних подвір’їв; накопичення та зберігання гною на територіях вулиць або в безпосередній близькості до них.

Категорія: №29 від 19.07.2018р.

Роботи залишилося  небагато

 

Минуло 8 липня, отже строки здачі в експлуатацію першої черги районного будинку культури – спортивного комплексу – знову пересунулися. Оскільки виконроб підрядника ПП «Вектор М» Ігор Кравець цими днями перебував у Хмельницькому, працював з документами, моїм гідом на будівництві став бригадир будівельників Мирослав Андрощук.
Треба визнати, що за останній місяць роботи сильно просунулись, всередині приміщення роботи залишилося зовсім небагато.
- От дивіться, - показував та розказував, - другий поверх повністю зроблений, переробили стелю, яка обсипалася, на сходах між першим та другим поверхами встановили мозаїку, у вестибюлі на першому поверсі – також. Тут ще треба доробити підсобні приміщення, та це вже дрібні роботи. Постелили підлогу з дерев’яних брусів у великій спортивній залі, переробили стелю, яка поцвіла та обсипалася, пофарбували стіни. Почали класти плитку на сходах в підвальне приміщення, після цього встановлять мозаїку. У підвальному приміщенні у трьох спортивних залах постелили підлогу, закріпили плінтуси, завершили виходи до щитової та котелень. Ще треба встановити мозаїку, постелити лінолеум у коридорі, доробити ще деякі дрібниці. Правда, тут погано сохне, адже за зиму нахололо. Крім цього, потрібно встановити 4 пожежні щити, у підвальному приміщенні та спортивній залі, а сантехніку – на першому, другому поверхах, в підвалі. Вважаю, що з усім можна справитися у десятиденний термін.

Категорія: №29 від 19.07.2018р.

ЩОБ НАЩАДКИ ПАМ’ЯТАЛИ


Пригадується, у багатьох колишніх колгоспних селах успішно діяли кімнати трудової і бойової Слави, де було зібрано достатню кількість історичних та пам’ятних документів на відповідну тематику. У таких кімнатах можна було дізнатися про перших послідовників стахановського руху, флагманів трудового суперництва; чільне місце тут займали фотографії та прізвища земляків-героїв трудових і ратних подвигів.
У цих же кімнатах відбувались урочистості з нагоди посвячення юнаків і дівчат у робітничі й селянські професії. Тут же призовники давали клятву землякам перед службою в лавах Збройних Сил нашої держави. Ці кімнати були місцем укладання урочистих шлюбів молодого подружжя, коли воно ставало на весільний рушник… І кожен з нас після відвідин такої кімнати відчував себе ніби на аршин вищим, вартнішим, патріотичнішим.
Сучасні скептики скажуть, що це – високі слова. Ні! І ще раз – ні! Це підтвердять переважно навіть ті, кому нині щойно за 40 літ від дня народження, - хто ще пам’ятає ті роки, хто любить історію, сповна шанує її творців.

Категорія: №29 від 19.07.2018р.

Школо, знов переступаю твій поріг...


7 липня, на Різдво Предтечі і Хрестителя Іоанна, Поляхівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів –колегіум гостинно відчинив двері, запрошуючи нас, випускників 2008 року, у рідні стіни на вечір-зустріч. До незабутньої школи, наче на вогник маяка, поспішили ми, її вихованці, з різних куточків землі. Це була довгоочікувана зустріч з друзями, однокласниками, вчителями. Сюди нас привели спогади про незабутні і прекрасні роки дитинства, юності. Сюди привело бажання хоч ненадовго, хоч на короткий час знову стати учнями. Наче один день промайнули 10 років з того часу, коли для нас в стінах Поляхівської школи пролунав останній дзвінок.
У теплій атмосфері родинного свята у своєму класі зібрались колишні випускники школи, а тепер уже спеціалісти різних професій - хоч і молоді, але усі знавці своєї справи. Є серед моїх однокласників і учасник АТО, і програмісти, вчителі, юристи, бухгалтери, кухарі і навіть «головний ветлікар суспільства» тощо.

Категорія: №29 від 19.07.2018р.

З ювілеєм, командире!


14 липня святкував поважну дату свого народження наш хороший товариш, колега по роботі в районному відділі міліції, полковник міліції у відставці, голова ГО «Єдиний щит», керівник ГФ «Щит і меч» Анатолій Сергійович Стучинський. У районному відділі міліції працював біля 20 років, пройшов шлях від інспектора в справах неповнолітніх до керівника сектору дільничних інспекторів міліції. Що можемо сказати про нього – вірно служив державі, зробив чимало добрих справ на ниві правоохоронної діяльності. А ще завжди був людяним, щирим, надійним, на нього можна було спертися у важку хвилину.
Відколи Анатолій Сергійович очолив ГО «Єдиний щит», куди увійшла і рада ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ, треба визнати, що гідно продовжив справи та традиції свого попередника на цій громадській посаді - Георгія Петровича Цимбалюка. Відчуваємо, що про нас турбуються, що ми ще в строю.

  • Ви тут: 
  • Головна