вологість:
тиск:
вітер:
Напередодні свята
- Категорія: №35 від 30.08.2018р.
З надією та світлими помислами
З найкращими почуттями зустрічаємо День знань у нашій Колісецькій ЗОШ І-ІІ ступенів. Віримо, що новий навчальний рік принесе нам багато-багато прекрасних миттєвостей, хороших здобутків, радість пізнання нових, якісних знань. Сподіваємося, що знову, як і завжди, як єдина родина, разом з батьками будемо формувати у дітей вічні, неперехідні моральні цінності, будемо ростити патріотів, гідних молодих громадян нашої наймилішої на світі України.
Цього навчального року шкільний дзвінок покличе за парти до рідної школи 43 школярів. Кожна дитина для нас – особлива та неповторна, тому і надалі будемо бережно та невтомно плекати в кожній з них особистість, виховувати почуття честі, гідності, добра, любові та милосердя, а ще – небайдужості, несприйняття зла, несправедливості та жорстокості.
У дев’ятому класі в нас буде навчатися лише четверо учнів. Ось Катя Безкоровайна прийшла до нас з Волочиського району, переїхала у Колісець жити до бабусі. Дівчинка вже справляє гарне враження – врівноважена, поміркована, добре вчилася, не сумніваємося, що легко адаптується до нових умов, а ми їй в цьому допоможемо. Валя Шендерук не лише засвоювала знання на достатньому рівні, вона – наша артистка. Адже гарно співає, бере активну участь у шкільних та позашкільних заходах, скрізь нас виручає. А ще вона бойова, наполеглива, може за себе постояти. Діма Травка – працелюбний хлопчик, улюбленець дівчаток, з ним завжди весело. Таміла Богач – старанна, добре вчиться, гарно співає, придалася до мами Маші. Ще ж вона велика трудівниця, справжня мамина помічниця.
На часі
- Категорія: №35 від 30.08.2018р.
До європейських вимірів якості освіти
Напередодні Дня знань обговорюємо з освітянами Теофіпольщини питання підготовки до реалізації концепції Нової української школи, визначаємо стратегічні пріоритети розвитку освіти району, шляхи їх реалізації, аби скерувати педагогічну спільноту до реалізації ціннісних пріоритетів особистості на засадах європейських вимірів якості освіти.
Основні ключові компоненти Нової української школи спрямовані на те, щоб дитина вже в школі отримала можливість розкрити свої здібності, підготуватися до життя у високотехнологічному конкурентному світі. Досягти цього можна лише шляхом оновлення змісту освіти, заснованого на формуванні компетентностей.
Формулою Нової української школи є дев’ять ключових компонентів, серед яких:
- новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві;
- творчий вмотивований вчитель, який професійно розвивається;
- наскрізний процес виховання, орієнтація на потреби учня;
- партнерство між учнем, учителем і батьками;
- децентралізація, автономія та ефективне управління;
- створення сучасного освітнього середовища;
- справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечить рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
Грані життя
- Категорія: №35 від 30.08.2018р.
Фінал кубку
24 серпня, в День незалежності, на стадіоні «Юність» відбувся фінальний матч Кубку Теофіпольського району з футболу, в якому зустрічались місцевий ФК «ДЮСШ» та ФК «Зозулинці» (Красилівський район). Нагадаємо, що команда із Зозулинець за їхнім проханням приймає участь в Кубку і Чемпіонаті нашого району.
Матч видався цікавим і проходив в безкомпромісній боротьбі, оскільки виграти Кубок так саме почесно, як і Чемпіонат району. З перших хвилин на футбольному полі, як одна, так і інша команда спробували нав’язати свою гру. Перший тайм так би і закінчився, якби не влучний удар Юрія Мороза - 1:0. В другому таймі вже більше домінували і мали більше можливостей для взяття воріт футболісти ДЮСШ. Так і сталося, влучні удари Віталія Фрея та знову Юрія Мороза і рахунок стає 3:0.
Грані життя
- Категорія: №35 від 30.08.2018р.
Річниця “Іловайського котла”
Війна на Сході України триває.Чотири роки тому батальйони українських бійців потрапили в оточення під Іловайськом, який вони за два з половиною тижні боїв так і не змогли взяти під свій контроль. За офіційними даними у 2014 році під Іловайськом загинули 459 українських бійців 429 отримали поранення. Хоча реальні втрати значно більші. Бої за Іловайськ тривали з 6 серпня по 3 вересня 2014 року. 18 серпня, в ході запеклих боїв, українські силовики, що значною частиною складалися з добровольчих батальйонів, увійшли в Іловайськ. Нашим військовим навіть удалося прорватися в центр міста й підняти синьо-жовтий прапор. Вони змогли взяти під свій контроль частину міста, однак після заходу значних сил регулярних російських військ 23-24 серпня у тил українського угрупування з території РФ, а також через дезертирство окремих українських підрозділів, іловайське угрупування опинилося в оточенні. За даними СБУ, під Іловайськом на той час перебували 3,5 тисячі російських військових.
28-29 серпня в містах України пройшли акції пам’яті жертв «Іловайського котла».
Україна - понад усе
- Категорія: №35 від 30.08.2018р.
З днем народження, країно
Безперечно, День Незалежності України є нашим найголовнішим державним святом. Хоч боротьба за справжню, а не просто проголошену Незалежність триває. І триває вже 27 років. Паростки нової, насправді вільної, правової, демократичної держави, повільно, а все ж таки проростають. Тернистий цей шлях, бо зсередини роз’їдає країну корупція, а вже п’ятий рік на Сході України триває неоголошена війна, кривава, жорстока, забирає кращих, забирає патріотів, приносить горе, смуток, біль та руйнування. Та, головне, не втратити на цьому шляху силу духу, віру у перемогу.
Напередодні річниці Незалежності, 23 серпня, у Теофіполі відбувся великий захід з відзначення Дня Державного прапора України та відкриття районної Дошки пошани «Кращі люди Теофіпольщини». До учасників заходу з промовами звернулися перший заступник голови райдержадміністрації Петро Вільшинський та голова районної ради Андрій Петринюк. Наголосили, що і День Державного прапора України, і День Незалежності стали символами державності, відтворенням національної ідеї, духовного оновлення, подальшого утвердження патріотизму, надихають на добрі справи задля розбудови України. І сьогодні для всіх нас Незалежність, свобода, цілісність держави – найвищі, найважливіші цінності, бо вони освячені кров’ю Героїв Небесної Сотні та полеглих українських бійців у зоні АТО. Висловили впевненість, що лише спільними зусиллями зможемо припинити війну, відновити східні кордони, здобути справжню Незалежність, збудувати вільну, щасливу країну.
Далі Петро Вільшинський та Андрій Петринюк вручили грамоти райдержадміністрації та районної ради, подарунки та квіти п’ятьом кращим трудовим колективам та 36 виробничникам, трудівникам сільського господарства та державним службовцям. Також вручили грамоту обласної державної адміністрації та подарунок директору Філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» Володимиру Прокопчуку, а подяку – приватному підприємцю Михайлу Тєнєнєву. Грамоту обласної ради вручили начальнику районного управління Державної казначейської служби Олександру Гудзяку, а подяку – начальнику відділення поліції Сергію Стучинському. Захід прикрасили виступи ансамблю духових інструментів районного будинку культури (керівник Олександр Зиборев) та учениця дитячої музичної школи Софія Козак.
Жнива - 2018
- Категорія: №33 від 16.08.2018р.
Вже й обжинки справили
Організовано пройшло збирання ранніх зернових у СТОВ «Волиця», хоч складними були погодні умови. Та всі учасники жнив вболівали за врожай, і головні спеціалісти, і механізатори, і водії, працівники зернотоку. Гарно зародила озима пшениця, зібрали по 66 цнт/га, непогана урожайність і ярого ячменю – 65 цнт/га.
Директор господарства Василь Кравчук на Маковея вже й обжинки організував. Комбайнерів, трактористів, водіїв, трудівників зернового току, головних спеціалістів, всіх, хто долучився до сівби, догляду та збирання урожаю-2018, нагородив грошовими преміями. Бо ж люди того варті, справжні герої жнив.
На часі
- Категорія: №33 від 16.08.2018р.
Чому ж не виконується рішеннясесії районної ради?
До редакції звертаються жителі Теофіполя з питанням: чому досі не встановлений дитячий ігровий майданчик та спортивний комплекс, про що неодноразово повідомляла районна влада? То ж за роз’ясненням ми звернулися до голови районної ради Андрія Петринюка.
Спочатку розкажіть,як все планувалося?
Нагадаю читачам, що районною радою 30 вересня 2016 року була прийнята Програма приватизації об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ Теофіпольського району на 2016-2019 роки». Депутати також внесли пропозицію кошти від продажу майна спрямувати на придбання дитячих ігрових та спортивних комплексів з встановленням їх у Теофіполі. Зауважу, що продаж приміщення кінотеатру «Україна», атракціонів «Круговий огляд», «Веселі гірки» пройшов законно та прозоро. Планувалося придбати та встановити дитячий ігровий та спортивний комплекс до Міжнародного дня захисту дітей 1 червня. Однак внесли зміни до районного бюджету на 2018 рік, затвердили кошти в сумі 400 050,01 гривень на придбання відповідного обладнання на сесії районної ради 15 червня. Головним розпорядником бюджетних коштів визначено відділ освіти райдержадміністрації , одержувачем коштів – КП «Теофіпольський районний стадіон». Але можна все це було зробити до свята Івана Купала, традиційних розваг у селищі 7 липня. Однак і до цього часу райдержадміністрацією жодних дій по освоєнню цих коштів не розпочато, хоч відповідно до додатку № 15 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів від 22 червня 2018 року, ці кошти надійшли на рахунок відділу освіти.
Прекрасні миттєвості
- Категорія: №33 від 16.08.2018р.
Над усіма сусідами - сусід
Завтра Леоніду Васильовичу Кратасюку, який народився у селі Волиця, виповниться 70 літ. Важкі післявоєнні холодні й голодні роки прожив він із матір’ю Павліною та бабусею Федорою. Підростаючи у мальовничому землеробському селі, ще змалку на все життя прикипів до землі, полюбив працю хлібороба і господарника.
Закінчивши школу, здобув професію механізатора широкого профілю. Спочатку працював у колгоспі на колісних тракторах, але через деякі непорозуміння з тодішнім бригадиром комплексної бригади, перейшов у «Сільгосптехніку» на гусеничний трактор. Через деякий час голова колгоспу Петро Андрійович Кравчук попросив його повернутися у господарство і працювати механізатором.
У 1968 році Волиця почала розбудовуватися. Виростали громадські і виробничі приміщення. Як кажуть, по заріз потрібен був шифер і Петро Андрійович вирішив послати бажаючих колгоспників на Київський шиферний комбінат, щоб ті заробили шифер для покриття запланованих об’єктів.
Одним із перших поїхати у Київ був Леонід Васильович. Там він зарекомендував себе із позитивної сторони: працелюбним, знаючим справу. Тому його не могло не помітити керівництво комбінату. Запропонували залишитися у Києві, обіцяли квартиру. Але він не погодився, бо вдома його чекали мама-інвалід та бабуся.
А ще тягнуло його в село розлоге поле, рідна земля, сад, де він почав займатися щепленням різних сортів дерев. Отож, повернувся в рідне село до хліборобської професії. Довгий час працював ланковим механізованої ланки по вирощуванню цукрових буряків.
Сторінка 254 із 267