Минулого четверга, 4 грудня, Теофіпольська громада попрощалася зі своїм мужнім захисником Вадимом Павловичем Семенюком з селища цукрового заводу. Кривава війна, розв’язана новітнім агресором – російською федерацією - проти нашої незалежної суверенної держави, забирає кращих синів та дочок України. У розквіті сил, з мріями та планами на майбутнє, чесних та гідних і в житті та на службі. Саме таким і був Вадим Семенюк.

Народився 27 червня 1976 року. Закінчив Теофіпольську середню школу № 2. Був врівноваженим, спокійним, поміркованим, мав нахил до математики. Професійну освіту здобув у Теофіпольському СПТУ-34. Довгий час, як і батько, працював у цеху КВПіА, останнім часом трудився у Першій Подільській енергетичній компанії.

2 травня 2023 року був мобілізований. Служив у 68 окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша Сухопутних військ ЗСУ. Молодший сержант Вадим Семенюк виконував бойові завдання на Покровському напрямку. До останнього подиху боронив країну, був вірний військовій присязі. Загинув під Покровськом 25 листопада 2025 року. Йому було 49 років. Він став 14-им загиблим працівником групи компаній ТОВ «Україна-2001» з початку повномасштабної війни.

Траурний кортеж з тілом загиблого воїна Теофіпольщина зустрічала з квітами, навколішки, зі сльозами на очах. Коротке прощання біля рідного будинку, що на вулиці Миру у селищі цукровиків. Панахиду за полеглим відслужили у храмі Святої Великомучениці. Поховали бійця у Теофіполі, на селищному кладовищі на Алеї Героїв з усіма військовими почестями.

Світла пам’ять і вічна шана Вадиму Семенюку, мужньому, щирому, справжньому  захисникові Вітчизни, який віддав своє життя за мир та спокій на рідній землі. Добрий спомин про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, поважав та визнавав. Щирі співчуття та доземний уклін батькові, усім рідним, друзям, побратимам загиблого Героя.

Слава Збройним Силам України! Вічна слава полеглим Героям!

А.Джус