29 жовтня, у середу, на щиті, назавжди повернувся додому, у рідну Гаврилівку мужній захисник Вітчизни Сергій Олександрович Гладкий. Молодий, сміливий, сповнений мрій та надій, єдиний син у батьків – на нього чекало щасливе, успішне майбутнє. Та ця страшна, кривава війна все перекреслила всі плани, сподівання та надії.

 Народився Сергій 8 травня 1998 року в родині Світлани Олександрівни та Олександра Васильовича Гладких. Ріс доброю, хорошою дитиною, гарно вчився, був спокійним, поміркованим. Усвідомлено вибрав собі професію медика. Спочатку вступив та успішно закінчив Шепетівський медичний професійний коледж  за спеціальністю «стоматологія». Та на цьому не зупинився, продовжив навчання у Київському Медичному Університеті. Вже навчався в інтернатурі. Та полишив навчання, пішов захищати Вітчизну від лютого ворога. Став бійцем 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» Національної Гвардії України. Спочатку служив бойовим медиком, далі перевівся на посаду снайпера.

З 20 вересня 2025 року вважався зниклим безвісти в районі населеного пункту Яблунівка на Донеччині. Гаряче вірили батьки, що живий, що озоветься!

В понеділок, 27 жовтня, отримали сповіщення, що загинув. Як повірити у цю трагічну звістку, як сприйняти!

Немає слів, щоб полегшити біль втрати для батьків, родини, друзів, усіх, хто знав цього прекрасного юнака.

Після прощання у рідній домівці, заупокійну службу за загиблим провели місцевому храмі Івана Богослова Української Православної Церкви.

Поховали Героя Сергія Гладкого з усіма військовими почестями на сільському кладовищі села Гаврилівка.

Найщиріші співчуття висловлюємо батькам, родині, побратимам загиблого. Світла, вічна йому пам’ять!

Вічна слава загиблим Героям!

А.Джус