вологість:
тиск:
вітер:
Роздуми
- Категорія: №50 від 13.12.2018р.
Чому людина живе на Землі?
В чому сутність нашого життя? Це питання хвилювало людство споконвіку. Написано багато трактатів, захищено дисертацій, сказано слів… Багато людей – багато думок.
Чому людина живе на Землі?
Це питання не завжди задаємо самі собі. А варто було б. Дерева, скажімо, існують, аби давати плоди, бджоли – мед, птахи – радувати слух, квіти – зір… А ми для чого створені? Щоби все це підпорядковувати собі, панувати над ним?! Грабастаємо, накопичуємо різними правдами і неправдами. Ніби життя наше залежить тільки від кількості нашого маєтку. Забуваємо, а, може, й не всі знаємо притчу про нерозумного багача. В ній йдеться, як в одного заможного чоловіка добре зародила нива і він почав міркувати, де ж розмістити оте все зерно. Надумав старі комори розвалити і на їх місці побудувати нові, місткіші. Складе, мовляв, у них зібраний врожай і скаже сам собі: «Душе, багато маєш добра, що лежить у тебе, на багато років: спочивай, їж, пий, веселися!» Але Бог сказав йому: «Нерозумний! Цієї ночі душу твою візьму у тебе, кому ж дістанеться те, що ти наготував?».
Отож і душа наша – не наша! Так чому ж живемо на Землі? – це питання червоною ниткою проходить у книзі Зоряни Холод «Чому людина живе на Землі». Авторка пройшла через різні життєві ситуації, гнана чорними вітрами, поки зрозуміла істину: живемо для того, щоби радувати Небесного Творця, не заплямувати вічну душу перед вічним Богом!
Грані життя
- Категорія: №49 від 06.12.2018р.
ВПОРЯДКУВАЛИ БРАТСЬКУ МОГИЛУ
У країнах «західного світу» прийнято людині знати детально свій родовід – вважають, що до сьомого «коліна». І хоча ті, минулі роки, століття, були різними – часто жорстокими, кривавими – в родоводах це записано. Для того, щоб не повторювати помилок.
Час прийшов і нам відкривати й приймати минуле таким, яким воно було насправді – без прикрас і фальші. Хоча це непросто і часто боляче визнавати правду. Це стосується національно-визвольного руху – періоду боротьби за створення незалежної Української держави, за яку заплачено життям безлічі синів та дочок нашого народу. У виданих за останні десятиріччя історіях сіл нашої Лановеччини в окремих розділах є списки односельців-воїнів – учасників Другої світової війни. І стигне кров у жилах, коли читаєш через кілька рядків – «пропав безвісті», і де схоронені полеглі - й по сьогодні не знають нащадки. Теж саме знаходимо і про повстанців – вояків УПА, членів боївок, партизанів, могили яких розкидані і по нашій землі, і по сибірських та інших просторах.
Ще в 1989 році Тернопільська крайова рада НРУ прийняла рішення про впорядкування могил повстанців. Це було дуже актуально для села Іванківці, яке одне з тих, де найбільше молоді – 151 особа - виступило проти ворогів у період війни. Однак цей процес затягнувся через ряд причин, зокрема й ідеологічних: у засвоєній радянській історіографії місця не було «бандерівцям». Наслідком терорів, репресій, голодоморів, кари за вільнодумство стало і затуплене почуття страху чи несприймання змін у суспільстві, які перекреслювали засвоєні істини. А час підносив свіжу інформацію - документи, матеріали, свідчення людей, які проливали нове світло на події минулих десятиліть. І в багатьох наших селах впорядкували, відкрили пам’ятники на втаємничених колись могилах, помолилися за пам’ять закатованих та вбитих.
Напередодні свята
- Категорія: №49 від 06.12.2018р.
... ДОТИ Й БУДЕ УКРАЇНА
Наша родина є постійними читачами “ЖТ” і ми дуже хотіли б на сторінках вашого видання висловити вдячність та привітати наших мужніх чоловіків з Днем Збройних сил України.
6 грудня наша країна відзначає День Збройних сил України і я хочу привітати моїх дорогих військових, сина Василя (на фото) та чоловіка Юрія, з їхнім професійним святом. Син зараз боронить нашу землю на Сході України, а чоловік - тут, працюючи у райвійськкоматі. Дорогі мої патріоти, горджуся вами і дякую Богу за те, що ви у мене є, а вам вдячна за мирне небо над головою, за мир і спокій у нашій сім’ї. Бажаю, щоб швидше закінчилася війна, щоб ви повернулися додому здоровими і щасливими.
А ще хочу подякувати своєму дорогому колективу Поляхівського НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-колегіум, педагогу-організатору Наталії Яблонській, вчителю трудового навчання Ларисі Школьній, учням нашої школи, які змайстрували своїми руками ангеликів та сердечка - обереги для мого сина та його побратимів (11 клас), написали такі щирі листи (9, 10 та 11 класи), намалювали красиві малюнки (4 клас) і зібрали солодкі гостинці... Щиро дякую вам усім!
На часі
- Категорія: №49 від 06.12.2018р.
З колегії райдержадміністрації
Минулого четверга, 29 листопада, під головуванням першого заступника голови райдержадміністрації Петра Вільшинського відбулася колегія райдержадміністрації. По першому питанню «Про стан здійснення протиепізоотичних заходів на території району» колегію поінформував начальник Теофіпольського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Павло Шевчук.
Зазначив, що спеціалістами управління та Теофіпольської районної державної лікарні ветеринарної медицини проводиться відповідна робота щодо захисту тварин та населення від збудників хвороб тварин, забезпечення надійних та ефективних заходів ліквідації спалахів хвороб тварин, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, впровадження у практику та широкого застосування досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини.
Однак ситуація по захворюванню тварин на сказ залишається і надалі складною, з початку 2018 року зареєстровано 9 випадків сказу, саме: с. Борщівка – сказ ВРХ; с. Карабіївка – 2 випадки сказу собак; с. Червона Дубина -2 випадки сказу ВРХ; с. Турівка - сказ ВРХ; с. Колки - сказ ВРХ; с. Михнівка - сказ лисиці; с. Гальчинці - сказ лисиці.
З метою профілактики захворювання тварин на сказ протягом 10 місяців 2018 року спеціалістами ветеринарної медицини району було щеплено проти сказу 4088 собак, 3140 котів, 5161 голів ВРХ, 488 коней та 8 голів інших тварин. З метою утримання епізоотичного благополуччя в районі за звітний період проведено 95574 лабораторних дослідження по 35 основних захворюваннях тварин та 197519 профілактичних щеплень та обробок по 25 захворюваннях тварин і птиці.
Грані життя
- Категорія: №49 від 06.12.2018р.
Не можу мовчати
29 листопада 2018року в районній газеті розміщено інтерв’ю із заступником керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури Ігорем Барахтенком під назвою «Не все так просто та легко».
Ігор Михайлович в ході розмови із журналістом газети зазначає, що за фактом освоєння коштів Теофіпольською селищною радою порушено три кримінальні справи, остання, третя, напередодні їх професійного свята - Дня працівника прокуратури. Інші кримінальні справи не знаходять свого завершення, оскільки немає результатів експертизи з Інституту судових експертиз, де велика черга. Вважаю, що прокурор лукавить.
1 жовтня 2018 року я особисто подала Ігорю Барахтенку заяву про скоєння посадовою особою селищної ради злочину при використанні коштів, списаних на ремонт вул. 50 років Перемоги (селище цукровиків) на суму 154927гривень. Селищною радою 05.06.2018 року було укладено договір поточного ремонту вказаної вулиці із ФОП Погосяном Б.М., 06.06.2018року Теофіпольський селищний голова Валентина Губіна підписала акт, що роботи на вказану суму за один день виконано і 07.06.2018року селищною радою кошти було перераховано. При цьому до матеріалів справи я надала довідку ВУЖКГ, що в 2018 році ремонт названої вулиці не проводився, що можуть підтвердити і самі мешканці, які там проживають.
Мою заяву прокурор направив до виконання слідчим місцевої поліції, які протягом тижня запевняли мене, що розслідування проводиться. При цьому відмовлялися надати мені підтвердження про порушення кримінальної справи. За таких обставин я змушена була звернутися із скаргою до слідчого судді. В ході судового засідання представник прокуратури Іван Роговський виступав проти задоволення моєї скарги, мотивуючи, що по раніше поданих мною заявах порушено кримінальні справи, по яких проводяться експертизи. На запитання: «про яку експертизу може йти мова, коли стоїть питання, що в 2018 році по вул.50 років Перемоги роботи взагалі не виконувалися», прокурор не міг дати відповіді.
Нам пишуть
- Категорія: №49 від 06.12.2018р.
Ми – лідери!
Нещодавно у Святецькій ЗОШ І-ІІІ ст. пройшли вибори президента школи. У цих передвиборчих перегонах брали участь три кандидати: Дмитро Білич Каріна Гварадзе, Ірина Лірук. Програми кандидатів були насиченими, змістовними і цікавими. На мою думку, ділова гра «Вибори президента школи», це не просто гра. Вона сприяє підвищенню активної життєвої позиції кожного школяра. Школа – це модель сучасного суспільства. Тому сучасний учень має тут сформувати свою громадську позицію, налаштовуватись жити в правовій демократичній державі.
У день голосування святецькі учні проявили небайдужість, активність. На підставі протоколу виборчої комісії про результати підрахунку голосів, Президентом школи обрано Каріну Гварадзе, ученицю 9 класу.
Усі із нетерпінням чекали інавгурації. У цей день новообраний президент дав всенародну клятву на вірність і чесність виборцям. А шкільний парламент склав присягу перед шкільною громадою. Була підписана угода між дирекцією школи та президентом. Кожен із міністрів отримав посвідчення.
А щодо організації самого свята, то міг би позаздрити сам Президент України. Не було, звичайно, в нас червоного персидського килима, але яка панувала доброзичлива атмосфера… Учні 9 класу під керівництвом класного керівника Яни Павлюк зробили флешмоб «Ми - молодь України». Порадувала нас піснею «Українці» Марина Себко, надзвичайно талановита ця дівчинка. Пісню «Молодь змінює світ» із патріотичним пафосом виконали старшокласники Олександр Дверій, Марина Себко, Альона Собчук, Дмитро Білич.
Україна - понад усе!
- Категорія: №49 від 06.12.2018р.
Україна – країна нескорених!
З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій дух. Сьогодні на сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об’єднався нині проти російського агресора. Сили ООС намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни.
Ми дякуємо вам за те, що забуваючи про страх, про біль, про безпеку, ви всі як один, незалежно від віку й роду занять, встали на боротьбу з ворогом. Кожен з вас ясно усвідомлював, що може загинути в будь-яку секунду, але раз за разом піднімався в бій, захищаючи свій дім, свою родину, свою Батьківщину від ворогів, тому що кожен з вас знав, «Якщо не я, то хто ж!».
Класні керівники 6 класу Валентина Рачинська та 9 класу Яна Павлюк провели зустріч із воїнами-земляками, щоб сказати їм найщиріші слова вдячності за їх відвагу, мужність, героїзм.
На свято завітали батько шестикласника Олег Рендюк, майор, командир гірсько-піхотного батальйону 128 бригади, який продовжує військову справу в ООС в лавах Збройних Силах України, батько дев’ятикласниці Леонід Полукравець, якому також довелося захищати Батьківщину на сході.
Україна - понад усе!
- Категорія: №49 від 06.12.2018р.
З Україною в серці
У нашій Волице-Полівській ЗОШ І-ІІІ ступенів цікаво пройшов предметний тиждень з української мови і літератури, історії та Захисту Вітчизни під назвою «З Україною в серці». Завдяки нашим учителям, кожен день тижня був захоплюючим та повчальним.
У понеділок Надією Мороз був проведений захід «В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім – Батьківщина». А учні історико-правознавчого гуртка «Ерудит» запросили в подорож козацькими стежками.
У вівторок Яковом Довгополюком було організовано першість школи по шашках, а також цікаві змагання по спорядженню магазину патронами до автомата Калашникова.
В середу Людмила Басок та Ольга Поліщук організували мовний журнал «Від кирилиці до Кобзаря». Учні одинадцятого класу випустили стіннівку «Від Нестора-літописця до Петра Яцика».
Сторінка 214 із 238