Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 11 від 18.03.2021 року

У нього черпаємо силу та надії


Мабуть, немає такої людини, яка не читала б з захопленням його поезії, не знала б напам’ять віршів Тараса Шевченка, не надихалася його пензлем художника. Цими днями 9-10 березня у нашій школі також проводилися виховні заходи, присвячені пам’яті Великого Кобзаря.
Бібліотекарем школи Оленою Яцюк була підготовлена книжкова виставка «Шевченко – наш. Він для усіх століть…»
Учнями нашої школи були намальовані власні картини, малюнки «Шевченко очима дітей». Під час проведення свята «І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій…» школярі читали вірші великого Кобзаря, твори про його долю інших авторів. Звучали вірші «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе», «Думи мої, думи мої…», «Сон», «Катерина», «Гайдамаки», «Заповіт», «Стоїть в Суботові…» та інші у виконанні Тетяни Кравчук, Сніжани Оперчук, Олександри Квасюк, Артема Олексюка, Богдани Байдюк, Яни Гаврилюк, Діани Птащук, Ангеліни Денисової, Карини Лац.

Категорія: № 11 від 18.03.2021 року

Наодинці з  природою

«О земле рідна! Щасливий той, хто народився в твоїй духмяній колисці. Ніколи не зазнає справжнього щастя той, хто не помічає твоєї краси. Не розуміє тебе». Пам’ятаймо ці задушевні щемні слова нашої дорогої краяночки з такою романтичною душею Галини Фесун (Галина Журба).
Так, я дуже щасливий, що народився в такій колисці. Запозичу слова поета, Пат-ріарха української літератури, мого дорогого-дорогого, на жаль, вже покійного Миколи Петренка:
«Поміж усіх народів
Я вибрав свій народ.
Я матір попросив:
Ось тут мене вроди!..»
Додаю до тих слів моєї дорогої сусідки по наших селах (Новоставці - Святець) кілька своїх ілюстрацій-малюнків, зроблених в далекому 1961 році під час проходження військових таборів м. Пирятин, що на Полтавщині.
Дивлюсь зараз на ті пожовтілі від років малюнки…І таки ніколи-ніколи не проміняв би кущик нашої калини з червоним намистом в лузі над чистеньким струмочком, чи нашу засмучену вербу з розпущеними косами над тихим ставком на екзотичні острови з пальмами серед океанів.

Категорія: № 10 від 11.03.2021 року

Подарували


святковий настрій

8 березня, у Міжнародний день прав жінок та миру, у селищі цукрового заводу, в приміщенні Теофіпольського центру культури та дозвілля відбувся перший великий святковий концерт. Його органі-затором став відділ культури та туризму Теофіпольської селищної ради, виконавцями - Теофіпольський центр культури та дозвілля Теофіпольської селищної ради, Теофіпольська дитяча музична школа, Теофіпольська дитяча художня школа.

Як повідомила директор Теофіпольського центру культури та дозвілля (колишній районний будинок культури)Таїса Науменко, в цьому приміщенні заклад розпочав роботу з кінця січня. Тут тепло, є всі умови для роботи творчих колективів Центру, проходить формування нових творчих утворень – дитячої студії декоративно-прикладного та театрального мистецтва, студії дитячого фітнесу.
Прекрасну виставку декоративно-прикладного мистецтва до свята у фойє підготували учні та викладачі дитячої художньої школи (директор Олена Левицька). Гостей свята зустрічав ансамбль духової музики Теофіпольського центру культури та дозвілля (керівник Олександр Зиборєв), створював особливу, піднесену атмосферу.

Категорія: № 10 від 11.03.2021 року

Ви, головне,


себе не


обманіть

«Влада» за видатним філософом Максом Вебером – «це можливість нав’язувати свою волю іншим людям, навіть усупереч  їх опору». Так, правова держава – це  не лише права громадян та обов’язки державних інституцій щодо їх дотримання. Це також і постійне розуміння того, що кожен із нас повинен дотримуватись усіх вимог закону, незалежно від того, подобаються вони нам особисто чи ні, вигідні чи заважають. У правовій державі ми можемо звернутися до суду та вимагати виконання законів, але, ще раз повторюю, у правовій державі, так що це аж ніяк не стосується нас з вами.

В Україні, де правила існують для того, щоб їх порушувати, а Закони приймають для того щоб потім постійно вносити до них зміни, «політична доцільність» є сильнішою за правила та процедури. А будь-які «потрібні» рішення місцевої влади – можна протягнути поза формальними процедурами в непрозорий спосіб. В цьому ми вже могли переконатись при визначені меж старостатів та призначенні старост.
Хоч президент і говорить, що представникам влади завжди доведеться враховувати, що останнє слово буде не за ними, а за суспільством – насправді не спрацьовує.

Категорія: № 10 від 11.03.2021 року

До редакції надійшли звернення жителів  села Коров’є, вчителів,  батьків учнів Коров’єнської  гімназії,  яку влада  хоче закрити. Про свою  рішучу незгоду з  такими намірами заявили  і під час громадських  слухань 4 березня.  Переконані, заклад  має  право функціонувати і надалі, бо ж надає своїм учням якісні освітні послуги.

Ми, жителі села Коров’є, що на Теофіпольщині, закликаємо владу громади відповідальніше ставитись до проблем, які вона сама створює в селі.
Наше село має віковічну історію. Перша згадка про нього, як підказує Вікепедія, відбулася в 15 столітті. За всю історію існування назва села теж мінялася. Якщо вважати, що село – це частина «кревного» майна князя литовського Вітовта, яке він подарував своєму племіннику, то про етимологію назви села можна посперечатися, аби село не називалось на російський манер. Але мова не про те.
Людей цікавить, чому таке недбало байдуже є ставлення влади до села і до людей в селі.

Категорія: № 10 від 11.03.2021 року

Коли ви вже


насититесь, панове?

Ми знову напередодні ювілейної дати. Цього разу – 30-річчя суверенності й незалежності нашої України. Отут, за давньою хорошою традицією годилося б похвалитися чимось приємним, що радує душу. Але, на превеликий жаль, мажорний настрій зовсім недоречний. Бо нас нещадно грабують. Причому ті, хто мав би дбати про свою багатомільйонну челядь, яка зі своїх злиденних доходів їх утримує. Йдеться про наших владців, державних мужів та іже з ними. Йдеться передусім про тарифний геноцид, який влада влаштувала для українців. І це попри те, що гарант нашої Конституції, тобто президент в грудні 2019 року твердо пообіцяв наполовину знизити тарифи на опалення.
Насправді ж усе вийшло навпаки, бо маємо зростання тарифів не тільки на тепло, але й на всі інші послуги. Так, в 1, 6 рази подорожчала доставка голубого палива, НКРЕП затвердила нові, вищі на 5-49 % тарифи на централізоване опалення для 23 виробників тепла. На 10-22 відсотки більше доведеться платити за водопостачання та водовідведення.
А чому, питається, це розуміється як геноцид? Та тому, що підвищення тарифів під час пандемії корона- вірусу – це злочин. Жодна країна світу не збільшила комірне. Навіть навпаки. Скажімо, в Ізраїлі ціни на електроенергію зменшили, тоді, як уряд скасував пільговий тариф – 0,9 гривні за перших 100 кіловат-годин. Із 1 січня встановлено фіксовану ціну для побутових споживачів. І це ще не все. Із 1 квітня нас чекає вже не 1, 68 грн, а при споживанні за місяць 300 кіловат платитимемо 3, 42.

Категорія: № 10 від 11.03.2021 року

Рішення має бути на користь


громади

Як відомо, Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев (незважаючи на передвиборчі обіцянки) ініціював жорстку оптимізацію існуючої мережі шкільних закладів. Тобто, з 30 шкіл має залишитися лише 10. Для цього на сесії селищної ради 26 лютого створили робочу групу з вивчення цього питання, розробили графік громадських обговорень по кожній школі. Робоча група виїжджала, відбувалися дискусії. Михайло Тененев та члени групи озвучували свою позицію, батьки та вчителі засвідчували свою. У четвер та п’ятницю, 11-12 березня, робоча група завершує свою роботу, залишилося побувати у Мар’янівській ЗОШ І ступеня, Лисогірській, Кунчанській ЗОШ І-ІІ ступенів, Човгузівській гімназії, Гаврилівській та Гальчинецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Практично в більшості шкіл ні батьки, ні вчителі не могли погодитися з перспективою повного закриття їх шкіл, рішуче висловлювалися за захист подальшого функціонування своїх закладів. Бо ж аргументи на користь закриття вважають суцільними маніпуляціями та спекуляціями, спрямованими на знищення сіл громади.

Категорія: № 10 від 11.03.2021 року

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ 

 

УКРІПРАЙОН

Частина 3
Напевно багато з вас бачили, проїжджаючи дорогами Хмельниччини, великі сірі громади недобудованих бетонних споруд. Це залишки лінії старих укріпрайонів, які будувались тут напередодні Другої світової війни. Потужна лінія укріплень від Дністра до боліт Полісся повинна була стримати ворожу навалу по лінії старого радянського кордону. Продовжуємо розказувати історію цього нереалізованого проекту.
Розвиток бойових дій на Південно-Західному фронті в останні дні червня призвів до різкого погіршення. Не отримавши відчутних результатів в контрударах механізованими корпусами, керівництво фронту прийняло рішення про перехід до створення оборони по лінії старого кордону. У повітрі витала ідея про відхід на «старі укріпрайони».
У всіх розмовах відчувалася думка: прикордонний бій програно, треба відводити війська на лінію старих УРів. Але прямо це ніхто не наважувався висловити».

  • Ви тут: 
  • Головна