Час і досі не загоїв рану – цей одвічний біль Афганістану
Під такою назвою пройшла лінійка пам’яті в Кунчанській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, приурочена 30 річниці виводу військ з Афганістану. Метою заходу було розширити знання дітей про історичні події афганської війни; виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів, до трагічних сторінок нашої історії, через поезію і пісню донести до їхніх сердець основну думку: війна - це безумство, це невиправдана жорстокість проти людства.
Розпочалась лінійка із зустрічі воїнів – афганців, які за традицією щороку приїжджають до нашої школи, дитячим духовим оркестром під керівництвом Сергія Стучинського. Рану пам’яті, яка ніколи не загоїться, зворушив документальний фільм із кадрами знайомої для воїнів місцевості в Афганістані. У таку мить міцніє почуття єдності між учасниками бойових дій та молоддю, що рівняється на їх безсмертний подвиг - відданість і патріотизм.
Із словами вдячності до присутніх звернувся голова Теофіпольської районної організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Василь Хаб’юк. Зазначив, що день виведення обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану став символом мужності, героїзму, вірності військовій присязі воїнів-афганців та бійців, які виконували інтернаціональну місію у 24 країнах світу. Закликав берегти пам’ять про полеглих, подякував воїнам-інтернаціоналістам, воїнам АТО за їх громадянську позицію, побажав, аби на українській землі закінчилася не менш жахлива війна, наступив мир та спокій, подякував адміністрації школи, педагогічним працівникам за національно-патріотичне виховання дітей та молоді.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять про загиблих у тій жорстокій війні. Після шкільної лінійки гостей було запрошено до шкільного музею на екскурсію «Життя – як зірки спалах...». Усі мали змогу ознайомитись з експозиційними матеріалами та залишити схвальні відгуки про роботу шкільного музею.
На місцевому кладовищі поклали квіти, вінки до пам’ятника та схилили голови у скорботному мовчанні перед світлою пам’яттю односельчанина, воїна-інтернаціоналіста Григорія Попружного. У сільській церкві отець Олександр відслужив панахиду за загиблих воїнів-інтернаціоналістів.
Ця сторінка історії завжди буде нагадувати нам про страшні й дуже небезпечні виверти долі, коли вірність Присязі змусила молодих людей захищати інтереси своєї країни далеко за її рубежами. Сьогодні на долю наших захисників випали нові випробування. На південному сході України йдуть бойові дії. Наші воїни захищають мир уже на рідній землі.
Згадуючи вогняні події минулих днів і збройне протистояння на сході України, ми всі переконуємось, що воїн – це захисник, покликаний на оборону своєї землі, покликаний для того, щоб бути готовим віддати життя за близьких, рідних і Україну.
Альона Остап’юк, педагог-організатор
