Ще одна страшна втрата, ще одне незмірне горе, ще одна трагічна звістка. 31 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на позиціях у Донецькій області загинув боєць Олександр Анатолійович Гаврилюк з Базалії. 7 січня йому виповнилося 49 років.
Про Олександра у селищі відгукуються якнайкраще: був спокійним, чуйним, людяним, трудящим, був прекрасним чоловіком та батьком. З дружиною Юлією ростили донечку Наталію, семикласницю, синочка Олега, шестикласника, школярів Базалійського ліцею. Довгий час сумлінно працював механізатором у відділку ТОВ «Україна-2001».  Та 14 листопада 2023 року був мобілізований, служив у в/ч А-501. До останнього подиху був вірний присязі, боронив Вітчизну.

І от не стало хорошого сина в матері Алли Миколаївни, люблячого чоловіка в дружини Юлії, турботливого, чудового батька в донечки та сина. Жорстока війна забрала його життя, перекреслила майбутнє. Як рідним жити з цим горем?
5 лютого, в середу, Олександра Гаврилюка провели в останню земну дорогу. Герой назавжди повернувся додому. Траурний кортеж з домовиною загиблого земляки зустрічали у Базалії навколішки,з квітами, з прапорами. Коло пошани траурна процесія зробила у Теофіполі. Шану воїну, який став на захист України, віддали теофіпольці.
Далі кортеж прибув до будинку Героя. Коротке прощання, гіркі сльози, ридання..
Панахиду за загиблим відслужили у храмі Православної Церкви України. Поховали Героя Олександра Анатолійовича Гаврилюка на місцевому кладовищі з військовими почестями. Трикратний салют сповістив, що віднині тут спочиває вірний син України, який поклав своє життя на вівтар перемоги.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Нехай Господь дасть їм сили витримати таке горе. Вічна шана і слава Герою!

А.Джус.