Знову невимовний біль та розпач від втрати переповнив Теофіпольську громаду. На жаль, війна триває та приносить нові імена, що йдуть у вічність, поповнюють Небесне військо. Як боляче! Втрачаємо цвіт нації.
Майже три роки жила надією родина Віктора та Галини Кульчицьких з Великого Лазучина. Майже три роки сподівалися, що їхній дорогий син Олексій, який вважався зниклим безвісти, є десь живий, може, в полоні. Батьки постійно їздили на акції на підтримку заходів з розшуку та повернення полонених та зниклих безвісти. Але, надія стала безнадією. Надійшла жорстока звістка про його загибель.

Олексій Вікторович Кульчицький народився 12 березня 1991 року. Закінчив Великолазучинську ЗОШ І-ІІ ступенів, Базалійську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Вищу освіту здобув у Кам’янець-Подільському Національному Педагогічному Університеті на факультеті фізичного виховання, працював у Мар’янівській та Великолазучинській ЗОШ І-ІІ ступенів. Про нього кажуть лище хороше: був доброзичливий, веселий, товариський. Був прекрасним сином, братом, виріс у багатодітній родині. Любив своє рідне село, з шкільних років брав активну участь в художній  самодіяльності, співав, грав у сценках, грав у футбол.  Як страшно казати про молоду людину у минулому часі!
З перших днів війни, Олексій, як справжній патріот, став на захист Вітчизни, хоч строкову службу не служив. 2 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання на Харківщині зник безвісти. Майже три роки тривали пошуки. Рідним повідомили, що Олексій Вікторович Кульчицький загинув у бою 2 квітня 2022 року біля села Бражківка Ізюмського району Харківської області.
Осиротіла родина, осиротіла громада, осиротіла Україна, бо втратила ще одного Героя, воїна, свого мужнього захисника. Залишився пекучий біль, вічна скорбота в серцях рідних, друзів, всіх, хто його знав.  Поховають Олексія Кульчицького, вірного сина Вітчизни, з військовими почестями найближчими днями у Теофіполі на Алеї Героїв.
Світла пам’ять про нього залишиться назавжди в наших серцях! Вічна слава загиблим Героям!

А.Джус.