Здається це було ніби вчора, а 28 листопада вже минув рік, як на Донеччині загинув Анатолій Анатолійович Баляс з нашої Волиця-Польової. Було йому лише 47 років, був дуже хорошою, доброю людиною. Яке страшне горе впало на його родину, дружину та синів!
Проклята війна! Яка несправедливість, коли гинуть молоді чоловіки, яким би ще жити та жити, турбуватися про свою сім’ю, ставити на ноги дітей.

Так гарно вони жили, поралися, тримали худобу. Все робили разом, у злагоді та повазі. Був Анатолій хорошим господарем, майстровитим чоловіком, все вмів робити. Ще й людей слухав, всім допомагав, не раз і мене виручав. І на роботі в нашій школі його хвалили, і як кочегара, і як сторожа. Не сидів без діла, завжди щось робив.
Згадаймо його добрим словом, помолімося за його невинно убієнну душу. Бо ж поліг за кожного з нас, віддав своє життя, щоб жили ми в мирі та спокої.
Світлана Руденко, село Волиця-Польова