Здається, ними дивиться сам Бог.

По всьому тілу бігають мурашки,

Коли ми залишаємось удвох.

Твої вуста, немов солодкий трунок,

Впиваюсь ними, п'ю їх аж до дна.

Знайшла в твоїх обіймах порятунок,

Серед зими в душі моїй весна.

Всім тілом відчуваю твої руки,

В тобі немовби розчиняюсь я.

Мене приречив на солодкі муки...

Ти мій навіки, я навік твоя.

 

Інна_Крупяк, 10.11.2024 р.