Майбутнє – за європейськими моделями
Хочу поділитися своїми міркуваннями напередодні Дня працівника сільського господарства. А
також з нагоди річниці, як відійшов у засвіти голова ФГ «Євроколос» Леонід Остапович Стецюк.
Сподвижник фермерського руху на Теофіпольщині, великий патріот рідного краю, сенсом життя
якого була розбудова українського села, покращення добробуту його мешканців.
Про таких в народі кажуть – хлібороб-аграрій від Бога. Адже належав до тих господарників, які
думають не лише про свої особисті інтереси, власні статки, але й дбають про громаду, розвиток
села, в якому живуть та працюють. Леонід Остапович усвідомлював, розумів, що майбутнє
українського села за фермерством, сімейними господарствами. Адже саме така форма
господарювання врятує українські села від занепаду та вимирання.
З прийняттям закону України про децентралізацію, про реформу місцевого самоврядування,
основний тягар підтримки сіл, їх інфраструктури ліг на агропідприємства, які в них працюють.
Остапович не продався він аграрним олігархам, а такі пропозиції, я переконаний, йому були.
Навпаки, він агітував жителів своєї громади забирати свої паї та господарювати самостійно. Саме
через те тепер на території колишньої Гальчинецької сільської ради є біля 40 фермерських
господарств, більше 200 одноосібників працюють на себе.
Важко доводиться їм господарювати в такий важкий, непростий час в Україні. А що ж наша влада?
Місцева, регіональна, центральна? Як вони сьогодні підтримують фермерів, товаровиробників на
селі? А ніяк, по великому рахунку. Ті заяви, які звучать від влади щодо підтримки фермерства в
Україні, чистої води популізм. Бо влада мало розуміється на тому, який має бути
сільськогосподарський устрій в Україні. Адже вона вже давно зробила ставку на агрохолдинги.
Яким, по великому рахунку, байдуже майбутнє українського села. Чи буде в ньому школа, дитячий
садок, фельдшерський пункт, нормальна дорога, чи річка. Складається таке враження, що люди
для них в селах – це зайвий клопіт. Їм не байдуже лише одне, це земля, земельні паї людей.
Повторюсь, влада мало розуміється на сільськогосподарському устрої України. Чому? Та хоча
тому, коли президентом став Зеленський, було ліквідоване міністерство сільського господарства, а
точніше, його об’єднали з іншим міністерством. Це було за часів прем’єрства Гончарука.
Я твердо переконаний, що майбутнє сільськогосподарського устрою України – за європейськими
моделями, формами господарювання, а це фермерство, сімейне фермерство. Тому дуже
сподіваюся, що справа життя, якій присвятив себе Леонід Остапович Стецюк, перейшла в надійні
руки його онука Артура.
Ігор Павлюк, одноосібник, екоактивіст, село Лідихівка