Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №41 від 10.10.2024 року
Перегляди: 53

Слава Україні! Героям слава! Це ті слова, які потрібно промовляти щодня, ні на мить не забувати про тих наших Героїв, завдяки яким ми живемо відносно мирним життям, безпечно спимо у своїх домівках, маємо можливість навчати і навчатися, спілкуватись, займатися улюбленими справами, і разом з тим, допомагати нашим славним захисникам перемагати ворога.

У День захисників та захисниць України, в нащому Новоставецькому ліцеї відбулося свято «Зростаймо патріотами своєї країни» Ведучі свята Аліна Максимюк, Яна Макарчук, Софія Паранюк та Єва Сіверська розповіли про історію свята. На зустріч до здобувачів освіти завітали наші земляки – воїни Підгурський Василь та Рудий Олександр. Військовослужбовці поділилися власним досвідом несення служби, пригадали побратимів, односельців, які віддали своє життя за свободу і незалежність України та, звісно ж, закликали молоде покоління любити свою країну та не бути байдужими. Ці мужні воїни з нами! Вони знайшли такі безцінні хвилини, щоб приділити увагу і нам! Щиро дякуємо їм за це і вітаємо!

Деталі
Категорія: №41 від 10.10.2024 року
Перегляди: 64

Це про виступ нашої команди гирьового спорту спортивного комплексу ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» у відкритому Кубку Асоціації гирьового спорту України у місті Збараж Тернопільської області, який відбувся 27-29 вересня. Участь у цих змаганнях взяли понад 150 спортсменів з 16 областей країни.

Найперше, дуже радий, що троє спортсменів, яких я треную, стали майстрами спорту України з гирьового спорту. Їм вручили відповідні посвідчення. Це начальник караула 36 Державної пожежно-рятувальної частини 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області Микола Шалан, мої вихованці Володимир Касянчук з Нетішина та В’ячеслав Рудніцький з Кам’янець-Подільського.

У такому виді змагань, як естафета, наша команда посіла почесне друге місце. Ми, це Микола Шалан, я та студент другого курсу Хмельницького Національного Університету Орест Федонюк, виконавши по три хвилини кожний таку вправу як поштовх, показали хороший результат.

Микола Шалан відзначився також у двоборстві, посів друге місце. Стали другими у двоборстві і школярі Теофіпольського ліцею № 2 Володимир Гладинюк та Андрій Жилюк. У ривку перше місце посіла Вікторія Велічко, третє – Вероніка Левина, учениці Теофіпольського ліцею № 2.

Деталі
Категорія: №41 від 10.10.2024 року
Перегляди: 53

По суті ювілей – це своєрідний аудит, себто ревізія або привід оцінити пройдений шлях. Але як цю дату відмічають – то вже залежить від статусу особи, її звичок, і, безперечно, характеру: хто помпезно, із розмахом, на фоні похвальби та возвеличення заслуг, інший – скромно.

Павло Борисович Пасєка, народжений 80 літ тому на тодішню Покрову, 14 жовтня, не з тих, кому смакує славослів’я на його адресу – він звик писати хороше про інших, тож ми, колишні колеги по перу, які з ним працювали пліч-о-пліч десятиліття, так би мовити, розпишемося за нього. Бо його творчий доробок у районній газеті «Червона зірка», а згодом «Життя Теофіпольщини» настільки багатий та значний, як ні в кого з навіть дипломованих журналістів, це вже не кажучи про організаторську роботу для нормального існування періодичного видання. Ми це прекрасно пам’ятаємо, усвідомлюємо та цінуємо.

Нам, ще нині сущим, за плечима яких понад чверть, а то й третина віку журналістського стажу, неважко уявити ті умови, в яких народжувався та зростав, набираючись майстерності газетяра, Павло. Це був кінець шістдесятих, період становлення відновленого Теофіпольського району, коли повсюдно, зокрема, й у редакції, бракувало досвідчених фахівців і житла для них, тому й відчувалася плинність кадрів. Вадим Шептицький, Леонід Божик, Яків Казаренко, Євген Халаберда, Ірина Баланюк, Анатолій Кушнір, Леонід Кульчевич, Олександр Пасічник – ось когорта людей, серед яких були й теж новачки у газетній справі, довелося новоспеченому журналісту Павлові Пасєці вчитися творити районку. І виявився він здібним учнем. Забігаючи наперед, відмітимо це абсолютно без перебільшення, що не було йому рівних по здачі планової (для багатьох колег виснажливої та осоружної) норми газетних рядків – Павло постійно був серед лідерів і завжди йшов з випередженням.

Деталі
Категорія: №41 від 10.10.2024 року
Перегляди: 70

Ще одне горе, ще одна біда. Теофіпольщина втратила ще одного мужнього захисника Вітчизни. Залишиться Степан Миколайович Сташук назавжди 46-річним. Йому б ще жити та жити, трудитися, піклуватися, радіти своїй родині. Та страшна війна забрала його життя.

Народився полеглий Герой у Мар’янівці у 1978 році. Одружився у Лисогірку, з дружиною Галиною народили та виростили двох донечок Наталію та Софію. Працював їздовим на фермі у місцевому господарстві. Односельці відгукуються про нього якнайкраще: був хазяйновитим господарем, тримав велике хазяйство, був доброю, працьовитою людиною.

Хоч не мав великого здоров’я, та коли отримав повістку, пішов служити. 8 червня 2023 року загинув у Запорізькій області під час виконання обов’язків військової служби.

До цього часу вважався «зниклим безвісти», надіялися рідні до останнього, що, може, був у полоні…

10 жовтня Степан Миколайович Сташук навічно повернеться у свою Лисогірку.

Деталі
Категорія: №41 від 10.10.2024 року
Перегляди: 53

Планувалося, що на початку цього тижня Гуманітарний штаб Теофіпольщини відправить бус з вантажем у дві тонни продукції та доставить адресні посилки на Донецький та Харківський напрямки нашим бійцям-землякам. Однак так не сталося.

– Мало в нас ще продукції, – каже голова правління ГО «Благодійний фонд Добра, Надії та Любові» Андрій Петринюк, – мало овочів, закруток, інших продуктів довготривалого зберігання. Ще не закололи те велике порося, яке мали переробити на ковбасу та копченості. Тож треба дозбирати продукцію, доробити те, що планувалося і виконати задумане. Закликаю жителів громади долучитися до наших акцій, зробити пожертви, віддати частку того, що є вдома – картоплю, моркву, цибулю, часник, столовий буряк, яблука, мед, сало, смалець, крупи, муку. Якщо ви це зібрали, передзвоніть до мене (067 380 13 67), чи до голови штабу Анатолія Козака (097 473 89 87), чи до інших активістів штабу. Ми приїдемо і заберемо. Також звертаємося до батьків, дружин наших бійців-земляків: повідомляйте нам їх контакти, щоб ми змогли адресно доставити посилки, чи відправити Новою поштою.