Зі святом вчора нас усі вітали,

Посипалася дітвора до школи.

А нині страшно нам болить Полтава,

Втопились барви вересня у горі....

Ми вчора посміхалися, раділи,

Більш-менш були щасливі всі, здається...

Та коршун смерті знов розправив крила

І пхає гострі кігті десь до серця.

Як дзвоники виспівували лунко,

І квітами шкільне подвір’я мріло!

Сьогодні всі шукають порятунку...

Юні життя важким бетоном вкрило...

Гуляє смерч... Страшні, тривожні ранки...

Ховають сонце язики огненні...

Амбіції і хворі забаганки

Життів дитячих коштують нам нині.

Втрата свідомості... від жаху і від болю...

Криваву хтось влаштовує вечірку.

У Львові діти не пішли до школи...

Хтось залишився школярем навіки...

#Інна_Крупяк, 04.09.2024 р.