Здається, зовсім недавно наметовий табір «Подільсько-Волинська Січ-2024» розпочав свою роботу, було п’ять змін, тут діти з багатьох областей України набиралися сил та козацького духу. Та швидко, в доброзичливій, дружній атмосфері, насиченій здобуттям нових знань та навиків, неймовірними, незабутніми спогадами, щасливо-сумними миттєвостями розставань минули червень, липень, добігав до кінця серпень. І минулої неділі, 25 серпня, відбулося урочисте закриття «Подільсько-Волинської Січі-2024».
Нагадаємо, що це вже був шостий сезон і в його успішне відкриття вклали свій внесок ветерани Теофіпольщини, учасниці клубу за інтересами «Скарбниця», волонтери Гуманітарного штабу Теофіпольщини, голова правління ГО «Благодійний фонд Добра, Надії та Любові» Андрій Петринюк, Теофіпольська селищна рада на чолі з Михайлом Тененевим, староста Святецького старостинського округу Алла Щур, голова ФГ «Кунчанський» Володимир Пицюк.
Традиційно цього дня тут діяла виставка зброї, виробів від козацької фабрики ковальства «ВІГО», можна було постріляти з лука, арбалета, пейнтбольної зброї, посмакувати стравами козацької кухні. А ще тут відбувся благодійний фестиваль козацької та військово-патріотичної пісні «Молотківський лелека», благодійний кулінарний конкурс випічки, пиріжків, булочок та страв української кухні на підтримку Збройних Сил України.
Участь у благодійному кулінарному конкурсі взяли волонтери Наталії Гонюк з Новоставець: разом з Оленою Глов’юк та Тетяною Вальчук наготували бісквітних тортів, тертих пирогів, відбивних, пальчиків, картопляних зразів з м’ясом. Смачні домашні страви наготували і господині з волонтерської групи Галини Лепетун з Колок
Відзначилися господині із «Скарбниці». Ніна Магдійчук спекла запашний коровай, його разом з оригінальною корзиною живих квітів вручили натхненнику та засновнику «Подільсько-Волинської Січі» Володимиру Мосейку – за його відданість справі військово-патріотичному вихованню дітей та молоді. Любов Шумович напекла пиріжки з сиром, вишнями та яблуками. Надія Гурушкіна приготувала особливі печені яблука з сиром та корицею; юшку з риби та капустяники. Валентина Романович напекла бісквітні рулети з різними начинками залиті шоколадом та прикрашені цукатами. Галина приготувала особливі ковбаски з картоплею, м’ясом та спеціями. Людмила Волошинець вразила своїми домашніми помідорами різного кольору – червоними, жовтими, оранжевими, рожевими та чорними. А ще колетами по-теофіпольськи. Раїса Гонюк представила на конкурсі чудовий домашній великий перець – червоний, зелений та жовтий. А ще запекла курку. Галина Панаріна приготувала домашні пиріжки. Відома майстриня Олена Левицька пошила шийні жовто-блакитні хусточки, напекла здобні булочки. Ольга Бровіна накрила стіл вишитою скатертиною та вишитими серветками, презентувала пампухи з часником. Раїса Соловійчук приготувала налисники з домашнім сиром. Олена Стасюк приготувала десерт з пташиного молока, таке гарно зроблене желе у вигляді дівчинки з калиною.
Участь у благодійному кулінарному конкурсі взяли участь і господині з Старокостянтинівської, Тернопільської, Вишнівецької, Ланівецької громад, але, як стверджує господиня «Скарбниці» Валентина Романович, теофіпольці були найкращими.
Насолодилися присутні і прекрасним концертом майстрів мистецтва та аматорів народного мистецтва з Тернопільщини, учасників благодійного фестивалю козацької та військово-патріотичної пісні «Молотківський лелека».
Чудовий настрій був у Наталії Гонюк: адже отримала від Володимира Мосейка ударний дрон FPV-7, який виявився таким потрібним для нашого земляка Богдана Петлюка з Гаївки, захищає Україну на Херсонському напрямку. І вже наступного дня, у понеділок, відправила його «новою поштою». Вже й отримав, було там цими днями дуже гаряче.
– Ще пообіцяв Володимир Олексійович, – каже Наталія, – адже очікує прибуття з-за кордону партії сучасного обладнання для українських військових, надати для підрозділу Богдана Петлюка портативну зарядну станцію для живлення станції РЕБ(радіоелектронна боротьба). Дуже хлопцям треба, аби знешкоджувати ворожі бомби та міни, глушити їхні РЕБ.
Отакий був гарний недільний день, переплелося тут все: і закриття «Подільсько-Волинської Січі-2024», і відчуття необхідності продовжувати цю велику, благородну справу – ростити, гартувати юних патріотів; і далі невтомно продовжувати підтримувати Збройні Сили України – до самої перемоги.
Галина Тебенько
