11 жовтня Теофіпольська громада провела в останню дорогу ще одного захисника України – Володимира Івановича Щура з Новоставець. У цій жорстокій війні гинуть кращі – роботящі, добрі, надійні. Яким би ще жити і жити. Трудитися, радіти життю, своїй родині, людям, білому світу. Просто жити. Але все перекреслила ця страшна війна. Хай будуть навіки прокляті ті, хто її розв’язав!
Народився Володимир Іванович Щур 1 жовтня 1967 року. Закінчив Новоставецьку середню школу, відслужив армію. Все своє трудове життя працював у Новоставцях у місцевому господарстві, був і шофером, і комбайнером, і трактористом. Був відповідальним та сумлінним. Був! Як страшно говорити по людину у минулому часі!
З дружиною Людмилою виростили трьох доньок – Альону, Катю та Ірину. Старався батько, доглядав домашнє хазяйство, все на ньому трималося. Намагався всіх підтримати, допомогти. Та 24 січня 2023 року був мобілізований. Не ховався, пішов, хоч йшов йому вже 56-ий рік. Пройшов навчання, потрапив у 33 гірсько-штурмову бригаду. Обороняв Україну під Бахмутом, виконував бойові завдання, був мужнім та відповідальним бійцем.
Солдат Володимир Щур при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області потрапив під обстріл з ворожого танку противника та вважався безвісти пропалим. Днями стало відомо, що він загинув, як Герой, 10 вересня 2023 року. 1 жовтня йому мало виповнитися 56 років.
У середу, 11 жовтня, назавжди повернувся боєць у рідний край у домовині. У Новоставцях чекали на нього згорьовані дружина, доньки, родина, сусіди, односельці, товариші по роботі у Філії «Рідний край». Всі плакали, бо це страшна втрата для сім’ї, втрата для села, громади. Бо був хорошою, спокійною, поміркованою людиною.
Відспівали загиблого Героя у Теофіполі у храмі Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України. А далі його останній земний шлях проліг через селище до Алеї Героїв на місцевому цвинтарі.Тут його поховали з усіма військовими почестями.
Володимир Щур поповнив небесне військо, став 31-им загиблим Героєм, якого поховали у Теофіпольській громаді. Світла йому пам’ять! Маємо пам’ятати про кожного загиблого, бо всі вони наближали перемогу, загинули за кожного з нас. Завдяки їм ми живемо.
Вічна Слава полеглим Героям!
А. Джус
