Рік та п’ятий місяць триває повномасштабна війна російської федерації проти України. Воєнний стан продовжений ще на 90 діб, до 18 серпня 2023 року. Збройні Сили України ведуть на окремих напрямках важкі наступальні бої проти ворога, клаптик за клаптиком визволяють українську землю від окупантів. Триває мобілізація, і бойові підрозділи ЗСУ несуть втрати, їх треба поповнювати.
Про те, чи змінилися правила мобілізації, як вона проходить у Теофіпольській територіальній громаді, розмовляємо з начальником 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки підполковником ЗСУ Василем Кубіним.
– Отож, ухвалений народними депутатами 30 травня цього року законопроєкт № 9281 зменшує граничний вік перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку. У зв’язку з цим, що змінюється?
– Зміни очевидні. Раніше було як: згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» на військовий облік військовозобов’язаних брали громадян України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників. Зниження призовного віку до 25 років означає, що на військовий облік військовозобов’язаних братимуть тим, кому виповнилося 25 та 26 років, що дозволить призивати їх в рамках загальної мобілізації. Зі зниженням граничного віку чоловіки у віці від 25 до 27 років, які не проходили військову службу набувають статусу військовозобов’язаних. Тобто, при досягненні 25 років чоловіки повинні з’явитися до територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки для заміни посвідчень про приписку на тимчасові посвідчення. Без тимчасового посвідчення ця категорія чоловіків не може працевлаштуватись, вступити до навчального закладу, змінити місце проживання. І найголовніше, згідно з законом чоловіки віком від 25 років можуть бути мобілізованими. Тобто, з набуттям чинності цього законопроєкту у нас з’являється можливість мати призовний ресурс. І не просто призовний ресурс у для поповнення бойових підрозділів ЗСУ, ці мобілізовані будуть направлятися у навчальні центри, в тому числі на навчання за кордоном. Однак, більша частина чоловіків цієї вікової категорії з нашої громади перебуває на заробітках за кордоном, додому вони не повертаються. З тих, хто на даний момент проживає в громаді, ніхто не прийшов, не поцікавився. Але у цьому напрямку ми будемо працювати, всіх поставимо на військовий облік військовозобов’язаних.
– У нашій минулій розмові (газета № 17 від 27 квітня 2023) ви зазначали, що мобілізаційна кампанія у громаді проходить нелегко. Оскільки успішні контрнаступальні дії ЗСУ цього літа, як зазначають провідні вітчизняні та західні військові експерти, будуть мати вирішальне значення для перемоги, для завершення війни, як тепер проходить мобілізація?
– Буду відвертим, у мене складається враження, що чим ближче до перемоги, тим важче нам, працівникам відділу, виконувати бойові розпорядження щодо постачання людських ресурсів на території відповідальності. Тобто, частина військовозобов’язаних жителів громади вважає, що це не їхня війна, що хтось, а не вони, здобуде перемогу. Мені сумно, коли вечером, йдучи додому, зустрічаю молодих чоловіків, які підлягають мобілізації, які спокійно гуляють, веселяться, розважаються. Якщо так буде, перемоги не буде. На жаль, у військово-патріотичному вихованні у нашій державі останнім часом була допущена велика прогалина, коли акцент робився на формуванні професійних Збройних Сил, коли поширювався наратив, що безпеку нам гарантує Будапештський меморандум, що ми один братський народ, що нікої війни не може бути. А виявилося, що кожний громадянин України має бути готовим зі зброєю в руках захищати Вітчизну, як в Ізраїлі. Днями я побував у наметовому таборі козацького вишколу «Подільсько-Волинська Січ-2023», спілкувався з дівчатками та хлоп’ятами. У цих діток горять очі, це наше майбутнє, вони зростуть справжніми патріотами, з усвідомленням, що найголовніше – це наша вільна Україна. А поки що, коли йде війна, триває мобілізація, ми будемо продовжувати виконувати бойові розпорядження, вручати повістки у всіх місцях, не заборонених законодавством і лише уповноваженими особами; вручати повістки військовозобов’язаним незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Тому ще раз повторюю і закликаю військовозобов’язаних: не ховатися, не ухилятися, всім, кому вручили повістки, прийти до нас у відділ для уточнення облікових даних, пройти військово-лікарську комісію. Якщо немає підстав для відстрочки, якщо за станом здоров’я людина визнана придатною до служби, треба йти служити, захищати країну, визволяти її від окупантів.
– Війна йде, а хліб треба сіяти, посівна кампанія завершилася, посіви треба обробляти, збирати урожай. Повинні працювати промислові підприємства, всім треба виробляти продукцію, сплачувати податки. Чи виконуються вимоги постанови Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року?
– Згідно цієї постанови «Про порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організацях громади відповідальність за ведення військового обліку покладається на керівників. Хочу зазначити, що керівники проводять цю роботу – направляють своїх працівників до нашого відділу для уточнення даних, для проходження військово-лікарської комісії. Однак лише ПП «Аслан текстиль» зволікає з виконанням цієї постанови, влаштовує переписку з нашим відділом. Переконаний, що таке явище неминуче буде поборене. Я звертаюся до всіх керівників, і агропідприємств, і промислових підприємств: якщо ваші працівники здорові і не мають підстав для відстрочки, вони будуть мобілізовані; треба замінити їх тими, хто вернувся з фронту, хто може працювати. Зрозуміло, що це непросто, але інакше не може бути, головне – перемога, завершення війни.
– Однак треба визнати, що в громаді спостерігається напруга, прості люди незадоволені. Бо всі заможні мають групи інвалідності, або раптово стали обмежено придатними до служби, або раптово стали опікунами родичів з інвалідністю. І дуже часто йдуть служити абсолютно немотивовані громадяни. Всі про це знають. Що на це скажете?
– Визнаю, що, на жаль, такі випадки мають місце. Бо, якби такі довідки були видані до війни, це було б зрозуміло, а коли терміново чоловіки стають дуже хворими, або стають опікунами, придумують собі роботу, притаманну жінкам, це виглядає дуже дивно. Всі мають працювати чесно, сумлінно виконувати свою роботу, всі працювати на перемогу. Бо ніхто за нас це не зробить.
– Дякую, Василю Васильовичу, за розмову. Зрозуміло, що працювати вам нелегко, бо всі люди хочуть жити, зберегти своє життя. Бо війна є війна. Але хтось має робити і цю роботу. Тож мужності вам і витримки.
Розмовляла Галина Тебенько
