Погода

У першу неділю листопада в Україні відзначається День працівника соціальної сфери. Це свято людей, які щодня забезпечують реалізацію державної політики з питань соціального захисту, зайнятості, організації оплати і безпеки праці, трудових відносин. 

До працівників соціальної сфери належать співробітники соціальних служб, підприємства, організації, волонтери та інші громадяни, які надають соціальні послуги особам, які перебувають у складних ситуаціях та потребують допомоги. Тепер, коли відбувається повномасштабне вторгнення російської федерацію в Україну, коли мільйони українців змушені були рятуватися від війни, і з’явилися мільйони внутрішньо переміщених осіб, діяльність працівників соціальної сфери набуває особливого значення.

Наша розповідь – про відділення надання адресної та грошової допомоги КУ «Центр надання соціальних послуг» Теофіпольської селищної ради, яке знаходиться у Шибені. Найперше, прекрасно, що такий структурний підрозділ Центру продовжує працювати, бо така допомога, такі послуги потрібні жителям Шибени та навколишніх сіл. Бо скрізь чимало людей поважного віку, які проживають самотньо, є інваліди, малозабезпечені сім’ї, є переселенці.
Працює у відділенні троє фахівців: соціальний працівник Галина Стецюк, швачка Тетяна Журибіда та перукар Віта Штокайло. Ось що нам розповіла Галина Стецюк, яка ще веде облік наданих послуг:

– Ми дорожимо своєю роботою, тому стараємося, хочемо, щоб наші люди були задоволеними, щоб вони приходили до нас. Бо ж не всі живуть в комфортних умовах, не у всіх є ванна чи душ, гаряча вода, пральна машинка. Тож можуть у нас покупатися, принести прання, поремонтувати одяг, постригтися. Я, як соціальний працівник, крім прибирання нашого приміщення, закріпленої території, виконую обов’язки прачки. І коли я ретельно зроблю цю роботу, коли люди мені за це просто дякують, почуваю, що я на своєму місці, що я потрібна людям. От є у нас в селі хвора, лежача жінка. Доглядає за нею сестра, якій вже самій важко з цим справитися, випрати постільну білизну та одяг. І вона мені каже: щоб я без вас робила! Бо таке життя, ніхто не знає, що кого чекає. Є постійним нашим клієнтом Василь Хом’юк, ми із-задоволенням надаємо йому наші послуги. Щоденно в нас в нас завантажена швачка Тетяна Журибіда. Вона справжня майстриня, дуже любить свою роботу. І люди йдуть: тому треба щось перешити, щось залатати, нову блискавку поставити. Бо новий одяг не всі собі можуть купити. Наш перукар Віта Штокайло працює у нас у понеділок та п’ятницю, люди також приходять, і не лише пенсіонери. В інші дні вона надає перукарські послуги в інших селах. Адже і постригтися треба, не кожний в Теофіполь поїде.
Але чи може кожна людина працювати у соціальній службі? Адже її фахівці, крім професійних знань та навичок, повинні володіти і високою духовно-моральною культурою. Йдеться про чесність, уважність та спостережливість, тактовність, витримку і самовладання, доброту, об’єктивність, любов до людей, терпимість, комунікабельність та оптимізм. Напевне, не кожна.
– Так, до нас ставляться дуже високі вимоги, – продовжує Галина Петрівна, – але з переліку цих якостей на перше місце я б поставила терпіння та любов до людей. Чому терпіння? Бо нам іноді доводиться працювати з людьми, з якими важко спілкуватися. Це старші люди, вони наробилися, набідувалися, мало хто з них живе в достатку, всі вже мають купу хвороб. Але ми маємо досягнути взаєморозуміння, їхньої довіри. Люди різні, але оскільки вони наші клієнти, ми маємо їх любити. Ми повинні акцентувати свою увагу на їх позитивних якостях, дивитися на них через призму любові. Ми ніколи не маємо бути байдужими до цих людей, вони мають відчувати, що ми піклуємося про них від щирого серця, бажаємо їм лише добра. Тобто, долати нерозуміння, відчуженість, недовіру. Бо в нас така робота, бо ми – соціальні працівники.
Отож, за відгуками жителів Шибени про роботу віділення можна зробити висновок: його працівники сумлінні, відповідальні, добросердечні та милосердні. Тут людей оточать увагою, турботою та любов’ю. Так і повинно бути.

Галина Тебенько