Погода

Слава Богу, що жителі нашої громади долучаються до підтримки Збройних Сил України, до підтримки наших бійців-земляків. Бо їм там, на передньому краї, в окопах потрібне все, в тому числі і продукти харчування. Бо не мають бути голодними, а ситими, щоб мати силу перемагати, вибивати окупантів з нашої землі.

При організації освітнього процесу 2022-2023 навчального року в умовах воєнного стану наша Човгузівська гімназія Теофіпольської селищної ради зіткнулася із проблемою забезпечення безпечного середовища для учнів та працівників через відсутність укриття в навчальному закладі і відсутність поблизу споруд цивільного захисту.

У п’ятницю, 14 жовтня, у християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, українці відсвяткували державне свято День захисників і захисниць України, День Українського козацтва та 80-річчя створення Української Повстанської Армії. Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Безпрецедентні зразки мужності та відваги, виявлені нашими бійцями на передовій новітньої російсько-української війни, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави.

У цьому році ветеранська організація Теофіпольщини відзначила 35-річчя її створення. До вшанування цієї події відокремлений підрозділ організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади провів ряд заходів. І от у минулу неділю, 16 жовтня, відбувся ще один цікавий, захоплюючий захід ветеранів – велопробіг за маршрутом Теофіполь-Святець-Лисогірка-наметовий табір «Подільсько-Волинська Січ». Був він присвячений Дню Покрови Пресвятої Богородиці, Дню захисника та захисниці України, а також закриттю оздоровчого сезону козацького вишколу для дітей "Подільсько-Волинська Січ -2022».

Продовження, початок у газетах №№ 33-39, 41 від 18, 25 серпня, 1, 8, 15, 22, 29 вересня, 13 жовтня 2022 року

 Хочу розповісти про свою сім’ю, одруження.

Працюючи інструктором Теофіпольського райкому партії, я отримав путівку на лікування в санаторій «Пуща Водиця», що розташований в лісі під Києвом. Там я познайомився з дівчиною на ім’я Валентина. Народилась вона в селі Погребняки Семенівського району Полтавської області. Як виявилось, її доля була не кращою від моєї. Ті ж нестатки, та ж нелегка праця підлітка…

Валя після закінчення школи в Погребняках, продовжувала вчитись у Полтаві, проживаючи в тітки Таїсії – маминої сестри. Після закінчення навчання Валя поїхала до своєї двоюрідної сестри Антоніни в Київ, де спочатку працювала на різних роботах, а згодом вступила до медичного училища.

 Із дипломом медика молода дівчина прибула 26 жовтня 1957 року на роботу в санаторій «Пуща Водиця». Саме тут і познайомився я з Валентиною під час її чергування. Дівчина виявилась ввічливою та добродушною.