Школо, знов переступаю твій поріг...
7 липня, на Різдво Предтечі і Хрестителя Іоанна, Поляхівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів –колегіум гостинно відчинив двері, запрошуючи нас, випускників 2008 року, у рідні стіни на вечір-зустріч. До незабутньої школи, наче на вогник маяка, поспішили ми, її вихованці, з різних куточків землі. Це була довгоочікувана зустріч з друзями, однокласниками, вчителями. Сюди нас привели спогади про незабутні і прекрасні роки дитинства, юності. Сюди привело бажання хоч ненадовго, хоч на короткий час знову стати учнями. Наче один день промайнули 10 років з того часу, коли для нас в стінах Поляхівської школи пролунав останній дзвінок.
У теплій атмосфері родинного свята у своєму класі зібрались колишні випускники школи, а тепер уже спеціалісти різних професій - хоч і молоді, але усі знавці своєї справи. Є серед моїх однокласників і учасник АТО, і програмісти, вчителі, юристи, бухгалтери, кухарі і навіть «головний ветлікар суспільства» тощо.
Під час «першого уроку» ми згадували шкільні роки, розповідали про власні досягнення — сім’ю, дітей, освіту, роботу. Емоції і враження, що ми отримали при особистій зустрічі, не порівняти з тим, що відчуваємо, спілкуючись по телефону чи в соціальних мережах.
Дуже приємно було зустрітися з нашими наставниками. З вітальним словом до нас звернулися наші класні керівники Надія Іванівна Грицишина та Ганна Іванівна Вівсянко. Привітала нас і перша вчителька Тетяна Григорівна Вівсянко. Також мудрі і щирі слова подарувала нам директор закладу Валентина Миколаївна Савчук. Напевно, кожен із присутніх запам’ятав «притчу дня» про Смичка і Скрипку, і зробив для себе висновок... Дай вам, Боже, дорогі вчителі, міцного здоров’я, довголіття, злагоди у ваших сім’ях, поваги і вдячності від учнів!
Зустріч подарувала незабутні враження і приємні спогади, ніби ми ще раз повернулись у дні нашого дитинства. Емоції складно передати! Радість зустрічі, ностальгія... Життя біжить, залишаючи прекрасні спогади, але пам’ять береже все найдорожче, дні, коли нам було 16. Усі змінилися ззовні, але всередині залишилися такими самими, що і в шкільні роки. Шкода тільки одне, що не всі змогли приїхати чи прийти... Після таких зустрічей гостро усвідомлюєш, наскільки швидко минає час і як потрібно його цінувати, не розтрачати даремно. І цінувати те, що маємо!
Від імені всіх випускників 2008 хочеться подякувати Свєті Остапик (Фурман), Тані Романюк (Томчук), Тані Зубатюк (Краков’ян) за чималі зусилля та енергію, щоб цей чудовий вечір відбувся і став для всіх незабутнім. Молодці організатори, що змогли об’єднати людей з різних класів (А і Б), та ще й тих, які не закінчували 11-ий клас. Я вважаю, що 18 людей - це показник згуртованості та дружби.
Сподіваюся, що наступна «кругла дата» після закінчення школи збере всіх, хто закінчив Поляхівський НВК у 2008-му році!
Валентина Акаєвич (Базильчук), випускниця 2008 р.
