Ігор Шишкін:
досягнення «Іскри»
зобов’язує до нових перемог
З лютого 2021 року тренером ФК «Іскра» з Теофіполя став Ігор Шишкін, великий ентузіаст футбольного руху на Теофіпольщині, досвідчений тренер та патріот нашого спортивного краю. Завдяки системній, напруженій тренерській роботі прийшли перші успіхи відродженої «Іскри» - здобуття Кубка Хмельницької області з футболу, друге місце у чемпіонаті області. Тож розмовляємо про його спортивний шлях, про чинники успіху команди, про смак перемоги та поразки, про амбітні плани, про благодійників та вболівальників.
Як розпочався ваш шлях у спорті, чому ви віддали перевагу саме футболу, як стали тренером?
- Ріс я спортивним хлопцем, відвідував спортивну школу «Колос» у селищі цукрового заводу, займався легкою атлетикою, волейболом, але бажання грати у футбол перемогло. Тоді ж більшість хлопців марили футболом, моїм кумиром був такий легендарний футболіст «Динамо»(Київ) захисник Анатолій Дем’яненко. До речі, ми з ним близько познайомилися в процесі моєї роботи у ФК «Агробізнес». Він, як головний тренер національної збірної України серед ветеранів, був частим гостем у Волочиську. Моїм першим наставником був Борис Іванович Борисевич, дуже хороший дитячий тренер, який виховав велику плеяду футболістів. Звісно, я мріяв про великий футбол, про велику гру, виступав за команду Теофіполя у першості району, коли її очолював Павло Суханюк, за збірну району у чемпіонаті області, грав за нашу «Іскру». Тобто, бажання бути у футболі переважувало, я завжди мріяв про професійний футбол. У 1999 році я прийняв запрошення стати тренером «Іскри». Для мене, молодої людини, це було великою честю, адже тренерами команди до мене були такі особистості, як Петро Довганюк, Борис Борисевич, Ігор Тимощук, Борис Пісоцький. За час мого тренерства чотири рази «Іскра» ставала чемпіоном області. Вчетверте, а було це у 2007 році, «Іскра» стала чемпіоном завдяки підтримці Андрія Петринюка. Але ці часи були досить складними, фінансування було недостатнім, команда занепадала та невдовзі припинила свою діяльність. Тож коли у 2007 році від президента ФК «Збруч» Євгена Сінькова мені надійшла пропозиція очолити цей колектив, а для мене це вже був новий виклик, я погодився. З 2007 по 2016 рік команда неодноразово ставала чемпіоном області, володарем Кубку області, брала участь у чемпіонаті України серед аматорів. У 2016 році президентом клубу став Олег Собуцький, головним тренером – Андрій Донець, я був старшим тренером. Хочу сказати, що Олег Собуцький - це успішний підприємець, прекрасна людина, щедрий меценат, який вніс значну частку у розвиток клубу, його інфраструктури. Ми здобули першість у чемпіонаті України серед аматорів, перейшли в статус професійного клубу, за один сезон виграли другу лігу. Я провів два незабутніх фінали на НСК «Олімпійський». У 2017 році у фіналі серед аматорів ми обіграли команду «Металіст-1925»( Харків) з рахунком 4:0,а в 2018 році у матчі за звання чемпіона другої ліги обіграли команду «Дніпро-1» (Дніпропетровськ) з рахунком 1:0. До речі, ці команди зараз є учасниками прем’єр-ліги. Після Волочиська я ще один сезон тренував ФК «Случ» з Старокостянтинова.
Як так сталося, що ви стали тренером «Іскри»?
- Роки постійних переїздів, стреси, моральна втома давалися взнаки. А тут ще й почалася пандемія. Приходила думка зайнятися іншим видом діяльності, відпочити. Та за рік без футболу прийшло розуміння, що моє життя – це все таки футбол. Тож у грудні 2020 року став працювати тренером у Теофіпольській ДЮСШ. Під час спільних тренувань з ветеранами «Іскри» відбулася розмова з ініціаторами відродження «Іскри» (а сталося це у 2016 році) Василем Сторожуком та Михайлом Параїлом. Вони запропонували мені очолити ФК «Іскра». Попереднім тренером команди був Борис Пісоцький, який практично без фінансування провів сезон, але зумів зберегти команду та молодих футболістів, за що висловлюю йому велику подяку. Настав час роздумів – фінансування не було, частина місцевих гравців розійшлися по інших клубах. Ми з усіма зустрілися, обговорили умови, намагалися зрізати гострі кути та розбіжності, адже хтось працював, навчався, проживав в іншому місті. У цьому дуже завдячую капітану команди Дмитру Грицику, в буквальному розумінні це стержень клубу. Почали комплектувати команду, 50% мали бути місцеві футболісти.
Наша головна задача полягала в тому, щоб сформувати боєздатний колектив. Щиро дякую голові ГО «Федерація футболу Теофіпольщини» Василю Сторожуку та Михайлу Параїлу, адже завдяки їх великій організаторській роботі всі умови були виконані, ми придбали інвентар, форму, екіпіровку.
Хто ж став гравцями ФК «Іскра» 2021?
- Це місцеві футболісти Дмитро Грицик, Богдан Городовий, Андрій Бондар, Гегамік Лазирян, Євген Жарчинський, Віталій Фрей, Андрій Лебідь, Артем Садов’юк, Володимир Соботюк, Сергій Король. Їх середній вік приблизно 25 років. Молоді гравці – Юрій Агджоян, Володимир Казмірчук, Максим Лавренюк, Назарій Лазарів, Олексій Петрівський, Артем Поліщук, Володимир Семенюк, Максим Федіков, Володимир Шпаченко, Вадим Королюк. Аби, повторюю, команда була боєздатною, запросив досвідчених футболістів – воротаря Костянтина Одольського, Руслана Буряка з «Агробізнесу» (Волочиськ), Артема Романюка, Сергія Кватернюка з «Поділля»(Хмельницький), Валерія Желюка з Острога, Дениса Гнатюка та Владислава Осацького з молодіжного складу «Поділля» (Хмельницький). Повноцінний тренувальний процес ми розпочали у лютому 2021 року.
Я старався побудувати його якнайбільш наближеним до тренувань професйного клубу, але складнощі полягали в тому, що «Іскра» аматорський, а не професійний клуб. Та, в деякій мірі «завдячуючи» пандемії, коли студенти перебували на дистанційній формі навчання, нам вдавалося проводити тренування команди у повному складі. Дуже нам допоміг футбольний майданчик з штучним покриттям на районному стадіоні, який був тут збудований напередодні місцевих виборів 2020 року ТОВ «Епіцентр-Агро». До початку чемпіонату області ми провели 9 товариських матчів.
Чи очікували ви таких результатів футбольного сезону?
- Якби перед початком нашої роботи хтось сказав би, що ми станемо володарями Кубку Хмельницької області з футболу, що в чемпіонаті ми посядемо друге місце, я б не повірив. Ніхто не ставив таких завдань, йшов процес побудови команди, ми хотіли повернути на трибуни вболівальників «Іскри». Хотілося вийти з групи, адже формула чемпіонату була досить нестандартною. В команді було багато молодих футболістів, коли ми провели перший контрольний матч у Хмельницькому на штучному майданчику стадіону ДЮСШ, я бачив їх очі, дехто з них провели свою першу гру на такому стадіоні та на такому рівні. Ми напружено працювали 9 місяців, з лютого по жовтень. Влітку мали два тижні перерви, щотижня – 1-2 вихідних. Всю команду було зібрати складно, адже це житло, харчування, це потребувало значних капіталовкладень. Якщо ж говорити про смак перемоги, то ми відчули її 24 серпня, у день 30-річчя Незалежності України на центральному стадіоні Хмельницького у фінальній грі розіграшу Кубка Хмельницької області з футболу між командами ФК «Случ»(Красилів) та ФК «Іскра» (Теофіполь). Те, що відбувалося цього дня, ця незабутня аура, потужна підтримка вболівальників з Теофіпольщини, запам’ятається молодим футболістам на все життя. З нашим суперником ми провели багато матчів, 4 рази вигравали. Та у фіналі Кубку на 70-ій хвилині ми програвали 0-1, тож буквально вирвали перемогу, за 20 хвилин забили 4 голи, матч завершився з рахунком 4-1 на нашу користь. Це було неймовірне відчуття, ми здобули досвід, відчули силу та впевненість. Тож після цієї перемоги думали тільки про перше місце в чемпіонаті. Формула чемпіонату була наступною: в трьох групах грало по 7 команд, по 2 команди з кожної групи продовжили грати у фінальній частині. Але згідно жеребкування це був одноколовий турнір. Якби не така формула проведення, результат міг бути іншим. В останній домашній грі ми поступилися ФК «Полонне» з рахунком 0:1 і цей клуб став чемпіоном області, а ми – срібними призерами. Ми провели 22 гри, одну провели внічию, в одній зазнали поразки, через що втратили чемпіонство. Не хочу шукати причину поразки в комусь чи в чомусь, найперше, напевне, недопрацював я. Хоч наше друге місце – це успіх, і це нас дуже зобов’язує.
Зрозуміло, що без підтримки благодійників, небайдужих людей, які вклали свою частку у розвиток команди та її інфраструктури, такого успіху «Іскри» просто не було б. Хто ж вони?
- Дійсно, це так. І аматорський футбол потребує значних затрат. Тож хочу щиро подякувати нашим благодійникам, це Сергій Прокопчук(колишній директор Філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП»), Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев, Сергій Семченко (ТОВ «Зімертал»), Василь Сторожук, Володимир Шуляк «ТОВ «Авантаж»), Володимир Пицюк (ФГ «Кунчанський»), Юрій Федіков (ФГ «Михнівка»), Сергій Рудківський (ФГ «Тріумф»), Василь Мастій (ТОВ «Святець»), Андрій Петринюк (ТОВ «Подільське»), Анатолій Марценюк, Володимир Пожалюк, Олександр Камінський (ТОВ «Україна-2001»), Федір Михайлов, Василь Кравчук (СТОВ «Волиця»), Ярослав Кравець, Василь Демчук (СГВК «Олійники»), Ігор Рудківський (ФГ «Случ»), Лідія Самойлюк (ТОВ «Нива»), Леонід Стецюк (ФГ «Адам»), Олександр Кужель, Сергій Онищук, Сергій Гончар, Микола Бурбела, Олександр Гончарук, Юрій Ковальчук (ФГ «Валентин»), Юрій Ангелюк (ФГ «Ангел»), Олександр Фрей, Володимир Мельничук, Борис Пісоцький, Володимир Каразей, Володимир Лопушанський, Володимир Костюкевич, Олексій Стецюк, Віталій Вільшинський, Олександр Загоруйко, Михайло Сорока, Хачік Лазирян, Сергій Сапсай, Володимир Возний, Юрій Сусь, Олексій Купчевич, Наталія Яніна, Сергій Соботюк, Світлана Панчук, Олександр Богонюк, Бабкян Погосян, Юрій Гурський, Олександр Музика, Анатолій Головань, Василь Сорока, Юрій Маркарян, Олександр Яремчук, Віктор Лебединський. Дякую також всім нашим вболівальникам, ми відчули, що ми – команда Теофіпольської громади, адже вони нас підтримували і на стадіоні, і поза стадіоном.
Що ж далі? Адже цьогорічний успіх зобов’язує вас і в наступному сезоні тримати таку високу планку. Та й недаремно ж і ви влітку отримали таку високу нагороду - «Відзнаку Федерації Футболу України».
- У грудні ми вже домовилися сісти за круглий стіл перемовин та окреслити нашу роботу на наступний сезон. Моя особиста думка – команда та клуб повинні рухатися вперед. Потрібно поліпшувати інфраструктуру клубу. Є плани участі команди в чемпіонаті області, у Кубку області, у чемпіонаті України серед аматорів.
Тож дуже сподіваюся, що в наступному сезоні наша команда буде розвиватися, стане ще боєздатнішою, звісно,якщо буде достатнім її фінансування. Це вкрай важливо.
Дякую, Ігоре Володимировичу, за розмову. Зичу нових перемог, особистих успіхів – як тренеру «Іскри», і як тренеру відділення футболу дитячо-юнацької спортивної школи. Аби пропагувати серед дітей та юннацтва здоровий спосіб життя, ростити нове покоління футболістів Теофіпольщини.
Галина Тебенько
P.S. 26 листопада за ініціативи та фінансування Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева відбулося вшанування ФК «Іскра».
Відзнаки Асоціації футболу Хмельницької області отримали: у номінації «кращий тренер» - тренер Ігор Шишкін, «кращий захисник» - Дмитро Грицик, «кращий нападник» - Руслан Буряк.
м
