І хоч  свято газовиків вже минуло, щирі слова хочу промовити  про Лесю Олійник, оператора Теофіпольської дільниці АТ «Хмельницькгаз», або, як в нас кажуть, газконтори. Бо якраз минає 30 років, як вона тут працює, прийшла сюди після закінчення Шепетівського сільськогосподарського технікуму. Всі знають її як сумлінного, відповідального фахівця, що з розумінням та повагою ставиться до кожного відвідувача газконтори. Привітна, усміхнена, щоранку поспішає Леся Володимирівна з селища цукрового заводу на роботу. Дуже любить, щоб скрізь був порядок, адже від її компетентності залежить настрій людей.Тож доброта, людяність, чуйність є визначальними рисами її характеру.

І вдома у неї, в її оселі завжди порядок, чистота, багато квітів. Виростила та виховала хорошу дочку, яка зі своєю сім'єю живе у Києві. Тож найбільшим щастям для неї є внучата – семирічна Вікторія та п'ятирічний Владислав. Переживає за них, допомагає, чим може.

У непростий час ми живемо. Газ дорогий, і знову дорожчає. Тож всім нам доводиться звертатися в газконтору до оператора за роз'ясненням по платіжкам. Леся Володимирівна робить це спокійно, у доступній формі. Завжди допомагають та підтримують її колеги по роботі Руслан Цибуля, Олександр, Тетяні Закордонець, старший майстер Сергій Семенюк. Бо колектив тут надійний та згуртований.

У червні цього року Леся Володимирівна відзначила свій гарний ювілей. Тож з нагоди двох таких чудових дат зичу цій прекрасній людині міцного здоров'я, щастя, удачі, достатку, родинного тепла, любові та миру її душі. Хай береже її Бог, а добро повернеться сторицею!

Надія Штанькевич,смт.Теофіполь