Погода

Це їхнє свято


Старший лейтенант поліції Олександр Поліщук, старший дільничний офіцер поліції, обслуговує територію Поляхівської, Бережинецької, Волице-Полівської, Волицької, Олійницької, Ординецької та Лідихівської сільських рад.
- Робота мені подобається, - розказав при зустрічі, - хоч спочатку вагався переходити на цю посаду. Та це постійне спілкування з людьми, прагну їм допомогти,

підтримати, в кабінеті сидіти я не можу. Жителі дільниці телефонують і вдень, і вночі, отже, мені довіряють, а це дуже важливо.


Хоч ще зі школи, а закінчив Олександр Новоставецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, мріяв працювати в органах внутрішніх справ, та вступив до Тернопільського Державного Педагогічного Університету на факультет «комп’ютерна графіка». І добре, бо така сучасна професія не раз йому пригодилася. Відслужив строкову службу у військах протиповітряної оброни і далі розпочався його шлях у міліції. Пройшов підготовку в Луцькому навчальному центрі і в з вересня 2012 року став працювати спочатку інспектором патрульної служби у Теофіпольському райвідділі міліції, згодом – її керівником. Як пройшла реформа правоохоронних органів, і посад дільничних стало п’ять, з листопада 2016 року став працювати дільничним офіцером поліції.
- Як на мене, - продовжував, - то всі люди на моїй дільниці хороші, у мене з ними довірливі стосунки, життя ж у кожного складається по-своєму, просто до всіх треба знайти підхід. Є співпраця з сільськими головами, керівниками місцевих агропідприємств. Звісно, що робота дільничного офіцера поліції дуже напружена, адже нас залучають до проведення слідчо-оперативних дій, охорони публічної безпеки. Колектив у нашому відділенні дружний, хлопці надійні, товариські. Одним словом, робота в поліції – це моя професійна стежина у житті.
Часу на відпочинок зовсім не має, вдома ж його завжди чекають батьки Валерій Феодосійович та Валентина Петрівна, дружина Руслана, дворічний синочок Владислав. Рідко коли вдається з сім’єю відпочити на природі, порибалити.
- То ж день дільничного офіцера поліції, - додав, - це моє свято, обов’язково буду його відзначати. А кожного робочого дня своїми справедливими вчинками буду домагатися, аби довіра до поліції у людей зростала, особливо до дільничних, ми ж до них – найближче.
Своїм покликанням роботу у поліції вважає і старший лейтенант поліції, дільничний офіцер поліції Сергій Череп’юк. Родом він з селі Загірці Білогірського району, одразу після школи закінчив юридичний вуз, вступав до Запорізького інституту системи МВС, а закінчував навчання на факультеті «кримінальна міліція» в Дніпропетровському Державному Університеті Внутрішніх Справ.
- Працювати в міліції я хотів з дитинства, - охоче спілкувався, - мав добрий приклад, в міліції працювали мої родичі, то ж ніким себе більше не бачив. У 2013 році у

Білогірському районному відділі почав працювати оперуповноваженим кримінальної міліції в справах неповнолітніх, був на цій посаді два роки. Далі перейшов на посаду дільничного інспектора, а з 7 листопада 2015 перевівся у Теофіпольський райвідділ. І дуже задоволений, що так сталося, бо колектив тут просто чудовий, з керівництвом працювати легко, а це дуже багато значить. Ще ж тут я зустрів свою половинку – Тетяну Присяжну з Гаврилівки, мою кохану дружину. Працював інспектором групи реагування патрульної поліції, а з березня 2017 року став дільничним офіцером поліції. Обслуговую 15 населених пунктів Базалійської селищної, Гальчинецької, Гаврилівської, Великолазучинської, Борщівської, Михиринецької сільських рад. Мені дуже подобається спілкуватися з людьми, роз’яснювати їм, підказувати, як діяти в тій чи іншій ситуації, бо, на жаль, рівень правової освіти у населення невисокий. Намагаюся не вступати в конфлікти, мирно врегулювати якусь непередбачувану ситуацію.
Одне шкода, що нечасто бачиться з батьками Галиною Євстахіївною та Олександром Якимовичем, а їм потрібна його допомога. Та при першій нагоді навідується до них, підтримує.
- А що є таке свято, день дільничного офіцера поліції, - сказав наостанок, - це правильно, треба підбити підсумок нашої роботи, визначити, як виправити недоліки. Хоч робота ця багатогранна, всеосяжна, та особисто я дуже хочу, щоб люди нам довіряли, надіялися, що в скрутну хвилину ми їх завжди виручимо. Інакше і не може бути.
Галина Тебенько