Карантин закінчиться,
але ми здобуваємо досвід
Онлайн-навчання - це не наше «велике завтра», це наше «велике сьогодні»
Донна Дж. Абернаті
З яким великим нетерпінням, надіями, сподіваннями чекали ми на цьогорічну весну!
Незважаючи ні на що, вірили, що навчальний рік закінчимо у звичному, для нас усіх, режимі, без будь-яких змін та коректив. Проте не так сталося, як гадалося. Через підступний Ковід із понеділка, 5 квітня, і початкові класи переведено на дистанційну форму навчання. Ми знову опинилися в полоні своїх домівок.
Звісно, зі сторони, дистанційне навчання виглядає набагато легшим, аніж очне. Але в реальності це абсолютно не так. Навпаки, вчителю та й учням треба добре попрацювати, докласти чимало зусиль для подачі та засвоєння навчального матеріалу. А ще ж величезною проблемою (у багатьох селах громади) є відсутність Інтернету, неспроможність ба-тьків забезпечити своїх дітей ноутбуками, гаджетами. Та й самі батьки щоденно на роботі або зайняті невідкладними домашніми справами, яких в селі більше, ніж достатньо.
Особливою, вкрай непростою, є ця форма навчання для діток початкових класів. Навчання через мережу Viber не є ефективним, оскільки діти не можуть самостійно усвідомити та засвоїти навчальний матеріал. А батьки не все і не завжди можуть їм пояснити. Тому для молодших школяриків вкрай необхідне проведення онлайн-уроків: доступне, але лаконічне, пояснення вчителя, ретельний інструктаж щодо виконання різноманітних завдань та інше. Та й щоденні, хоч і короткі зустрічі, позитивно впливають на психоемоційний стан учнів. Одним словом, намагаємося, аби кожен урок був захопливим. Пригадалися слова одного із відомих педагогів:» «Захопливий онлайн-урок — це той, що дає не інформацію, а досвід».
Найбільш зручним додатком(зокрема для нас) для проведення відеоконференцій є платформа ZOOM. Саме цей додаток ми використовуємо тепер, під час дистанційного навчання. Хоча дітки 4 класу нашої школи (класовод Світлана Коцюб’юк)набагато раніше освоїли усі можливості ZOOM і успішно користуються ним.
На минулому тижні, тобто перед початком дистанційного навчання, класоводи школи (бо старші класи вже тиждень на дистанційному навчанні) вкотре провели необхідні бесіди з дітьми щодо використання даного додатку, інструктажі з батьками. Особливу увагу зосередили на повторенні правил поведінки в умовах жорсткого карантину, зокрема носіння захисних масок. Батькам вкотре нагадали, як обладнати робоче місце для дитини. А ще наголосили про ставлення батьків до дітей в умовах карантину.
Також хочу сказати і про таке: наша шкільна родина дуже вірить, що те страшне потрясіння, яке нам довелося пережити з приводу намірів влади закрити найкращу, рідну Волицьку школу, залишилося у минулому. Що попереду у школи – прекрасне майбутнє. Що наша Волиця буде розквітати, що в селі залишатиметься молодь, будуть народжуватися діти. Що вони будуть зростати патріотами своєї малої Батьківщини, як наш директор СТОВ «Волиця» Василь Петрович Кравчук. Адже відстояв нашу школу, постійно її підтримує. Велика йому за це подяка та пошана.
А ще дуже хочеться, мріється, щоб нарешті наша планета одужала від страшної недуги. Аби ми знову повернулися до звичного життя, в якому запанували б його величність дорогоцінне Здоров’я, довгождана Радість, такий необхідний усім Спокій. А ще, звісно, повернулися до шкільного життя з усіма його радощами, приємними несподіванками, цікавими уроками і хорошими друзями.
Отож, зичу усім колегам-краянам доброго здоров’я, терпіння, витримки.
Пам’ятаймо: тільки Всесвіт є безмежним, а будь-який карантин всерівно закінчиться.
Тетяна Ящук, класовод 2 класу Волицької ЗОШ І-ІІ ступенів
