Повномасштабна агресія російської федерації, яка триває вже сьомий місяць, внесла свої корективи і в режим навчально-виховного процесу закладів середньої освіти України, які знаходяться поза межами зони бойових дій, в тому числі і в нашій громаді. Бо на перший план виходить безпека дітей.
Тому очна та змішана система навчання запроваджена лише в тих закладах, де є укриття, які відповідають певним вимогам. Заклади, де немає укриття, розпочали новий навчальний рік за дистанційною формою навчання.
Директором Базалійської ЗОШ І-ІІІ ступенів(тепер Базалійський ліцей) Ірина Герасімюк була призначена 1 липня 2021 року і треба визнати, що одразу з головою занурилася в роботу. Бо, як на її свіжий погляд, чітко побачила, що потрібно покращити, змінити в першу чергу.
– Для себе я одразу визначила, – розказує Ірина Василівна, – що треба зробити все можливе, аби нашим учням було зручно, тепло, комфортно, щоб вони почували себе в безпеці, тобто, створити умови для отримання якісних знань. І розпочала я це з шкільних туалетів. Бо коли побачила, які вони застарілі, незручні та просто жахливі, залишити все це в такому стані було просто неможливо. Про якийсь частковий ремонт мова не могла йти, внутрішні стіни тут ледве трималися. Треба було робити капітальний ремонт, міняти сантехніку та каналізацію. Я дуже дякую Теофіпольському селищному голові Михайлу Тененеву, його заступнику Юлії Карбовській, які з розумінням поставилися до нашої проблеми і нам з бюджету селищної ради були виділені відповідні кошти. Це був досить великий об’єм роботи, працювали дві бригади, це тривало до самого нового року. І тепер наші туалети – суцільна краса – все сучасне, привабливе, зручне, скрізь покладена нова симпатична плитка. Одночасно з цими роботами проходила заміна 91 вікон, це були кошти обласного бюджету, цьому посприяла голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк.
За кошти селищної ради ми також закупили стелажі, новий посуд, ложки, вилки, і, що виявилося вкрай важливим, нам поставили новий твердопаливний котел. І в нас в школі стало тепло, бо ж завжди було досить прохолодно. Отож, до нового року в нас вже були такі позитивні зміни.
Було в Ірини Василівни ще багато планів – адже протікає дах, треба міняти перекриття, утеплювати стіни, вирішувалося питання фінансування будівництва відкритого футбольного майданчика з штучним покриттям, сучасного харчоблоку за сприяння народного депутата України Олени Копанчук. Але все перекреслила війна.
– З перших днів війни, – продовжує, – наша школа стала центром волонтерського руху на підтримку Збройних Сил України. Вчителі за розкладом проводили дистанційні уроки, а після цього йшли у спортивну залу плести маскувальні сітки, готували на кухні страви для наших бійців. Працювали і в суботу та неділю. Добре, що ще до війни ми отримали дві нових кухонних електроплити – від Віолети Лабазюк та Олени Копанчук. В таких умовах ми закінчили навчальний рік. Але перед нами постало нове велике завдання – до початку навчального року підготувати укриття. В нас велике підвальне приміщення з кількома виходами, тут може розміститися 400 дітей. Ми, всі вчителі, технічні працівники, кочегари працювали над цим ціле літо. Ми винесли, не перебільшую, два КАМАЗи сміття, всякого непотрібу, були замінені каналізаційні труби. Хочу зазначити, що працювали ми спільно – за підтримки старости Базалійського старостинського округу Катерини Ткачук, керівника відділку ТОВ «Україна-2001» Віталія Ткачука. Дуже допоміг нам керуючий АФ «Агронадра» ТОВ «Волочиськ-агро» Олександр Кухарчук, надав нам трактор, аби побілити 1000 квадратних метрів стін укриття, це була масштабна робота. Селищна рада надала нам будівельні матеріали для ремонту сходів в укриття, це було дуже потрібно, бо були вони такі вже вищерблені. Ми все пересушили, заклали вікна мішками з піском, для кожного класу визначили кімнати, поставили парти, стільці, зробили запас питної та технічної води, є в нас тут і біотуалети, їх нам закупили Олександр Кухарчук та Віталій Ткачук. Виділили кімнату, відповідно її оформили і для старшої групи дитячого садочка «Берізка», адже цей заклад дошкільної освіти з 1 вересня цього року став структурним підрозділом нашого ліцею. Ще ж одночасно, наприкінці серпня у нас працював літній клуб «Ми вдома, ми в Україні». Разом з нашими учнями цей час чудово провели діти з Гальчинець та Ординець. Завдяки тому, що ми підготували укриття, ми змогли запровадити змішану форму навчання: постійно очно навчаються 1-2 та 10-11 класи, інші класи один тиждень навчаються очно, наступний – дистанційно. Звісно, всі ми гаряче бажаємо, аби закінчилася ця страшна війна, настала перемога та такий довгожданий мир, щоб не було ніякої пандемії, щоб щодня ми всі поспішали на уроки, щоб був гамір, лунав дитячий сміх, було радісно, був рух.
Отож, на сьогодні в Базалійському ліцеї навчається 218 учнів, два автобуси підвозять школярів з Михиринець та Малих Жеребок, Борщівки, Василівки, трьох учнів з Лютарівки та одного з Ординець. В ліцеї працює 23 вчителів, всього ж разом з персоналом дитячого садочка, водіями, кочегарами, кухарями та технічними працівниками налічується 52 осіб.
– Я живу цією роботою, – оптимістично налаштована Ірина Василівна, – якщо дітям добре, якщо вони з радістю йдуть до школи, якщо задоволені батьки, значить я на своєму місці. У нас дуже хороший педагогічний колектив, вчителі постійно працюють над собою, підвищують фаховий рівень, розвиваються, адже по-інакшому тепер просто не можна. Ми бачимо кожну дитину, ми по-дружньому спілкуємося, ми радіємо, що діти з Михиринецької школи адаптувалися, влилися в нашу родину, бо ми за них дуже переживали. Тож напередодні Українського дня вчителя у нас гарний настрій, ми віримо в нашу перемогу. Все буде Україна!
Галина Тебенько
