вологість:
тиск:
вітер:
Поповнив небесне військо Андрій Сковороднік з Мар’янівки
- Категорія: №47 від 21.11.2024 року
Теофіпольська громада знову понесла жахливу втрату. 16 листопада помер захисник України, учасник бойових дій Андрій Андрійович Сковороднік з Мар’янівки. Був у розквіті сил, йшов йому лише 45-ий рік. Йому б ще жити та жити, працювати, радіти життю, будувати плани. Та його мирне життя перекреслила війна. Бо як би не війна, все було б інакше. Як з цим страшним горем жити, як змиритися батькам, дружині, донечці, родині?
Народився Андрій у квітні 1980 року в родині Галини Петрівни та Андрія Олександровича Сковородніків. Ріс доброю, слухняною, чемною дитиною. Закінчив Мар’янівську ЗОШ І-ІІІ ступенів, середню освіту здобув у Святецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Вчителі згадують про нього лише хороше – був спокійним, врівноваженим учнем, надійним товаришем. Був призваний на строкову службу, служив в Києві, був зв’язківцем. Шукав свою стежку в житті. Працював у Хмельницькому, Києві, був на заробітках у Польщі. Там і знайшов свою половинку: як вже служив, 8 вересня 2023 року одружився з Наталею, став батьком її донечці Надійці.
Збирали продукти, відправляли посилки, солили сало, готували тушковану свинину
- Категорія: №47 від 21.11.2024 року

Період з 13 по 20 листопада для волонтерів Гуманітарного штабу Теофіпольщини був досить плідним. Адже у вісьмох селах збирали овочі, закрутки, інші продукти довготривалого зберігання, волонтерська група Наталії Гонюк з Новоставець відправляла посилки, Галина Лепетун з Колок зі своїми невтомними дівчатами впорали порося, наробили тушонку, насолили сала, стопили смалець і також відправили посилки.
Спочатку голова штабу Анатолій Козак разом з Миколою Тимощуком разом з Галиною Лепетун у Колках зібрали овочі та продукти. А в Борщівці збір продуктів знову організувала директор сільського будинку культури Майя Пейда, привіз їх на базу штабу Анатолій Козак.
Кожний з нас став частиною великої боротьби за свободу
- Категорія: №47 від 21.11.2024 року
1000 Днів Незламності
1000 днів виє лютий в душі,
Ми хочем весни, перемоги і миру.
1000 слів у молитві - журбі,
Скільки ще, Господи, де взяти силу?
1000 лез, що рвуть тіло наскрізь,
Рідних молитви палкі відвертають.
1000 крил що злетіли у вись,
З неба, нескорені, нас захищають.
1000 сліз попіл з серця змивають,
А каби летять, бої ще тривають.
Це стосується кожного
- Категорія: №47 від 21.11.2024 року

От вже почався відлік другої тисячі днів цієї жахливої, несправедливої війни. Україна бореться за свою незалежність, за свободу, за право жити у вільній країні. За мир та спокій на нашій рідній українській землі віддали найцінніше – своє життя – на страшний жаль, найкращі, найвідданіші сини та дочки України. Чи не в кожному селі, селищі, містечку, місті на Алеях Героїв майорять синьо-жовті стяги. А ще тисячі родин чекають на повернення своїх воїнів, які вважаються безвісти зниклими, чи знаходяться в російському полоні.
Свіча пам'яті
- Категорія: №46 від 14.11.2024 року
За бідою не треба ходити, біда приходить сама. Страшна звістка вразила нас у саме серце: 10
листопада трагічно загинув наш хороший товариш по роботі в Теофіпольському районному
відділенні міліції,Теофіпольському відділенні поліції Красилівського відділу поліції Головного
управління Національної поліції України в Хмельницькій області, підполковник поліції у запасі,
учасник АТО Василь Володимирович Стецюк. Не можемо у це повірити, не можемо змиритися.
Народився в Колісці 1978 року, закінчив Колісецьку ЗОШ І-ІІ ступенів, Шибенську ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Цей допис - це крик моєї душі
- Категорія: №46 від 14.11.2024 року
Можливо я витримав би цей удар мовчки але вірю, що залишились ще ЛЮДИ, які допоможуть
мені в боротьбі проти тих, що вдягнувши форму ЗСУ, паплюжить ОФІЦЕРСЬКУ ЧЕСТЬ!
На своєму, вже не дуже короткому, віку я зустрів багато хороших і не дуже ... людей в
офіцерських погонах. У свій час, після служби в Радянській Армії та закінчення військової
кафедри в інституті, я теж отримав офіцерське звання. Але я не військовий, хоча все життя
захоплююсь мужністю, відвагою і подвигами цих пацанів в погонах!
Аби покращувати якість доставки
- Категорія: №46 від 14.11.2024 року
В Гуманітарному штабі Теофіпольщини є добрі новини. До цього часу у штабі не було свого
вантажного буса, аби доставити продукти довготривалого зберігання, готові страви для наших
бійців-земляків, транспорт треба було наймати, або вишукувати не дуже вигідні варіанти.
Ось що розповів Андрій Петринюк:
17 листопада – День працівника сільського господарства
- Категорія: №46 від 14.11.2024 року
Майбутнє – за європейськими моделями
Хочу поділитися своїми міркуваннями напередодні Дня працівника сільського господарства. А
також з нагоди річниці, як відійшов у засвіти голова ФГ «Євроколос» Леонід Остапович Стецюк.
Сподвижник фермерського руху на Теофіпольщині, великий патріот рідного краю, сенсом життя
якого була розбудова українського села, покращення добробуту його мешканців.
Сторінка 51 із 286