Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №4 від 23.01.2025 року

Саме так, передплачувати «Життя Теофіпольщини» можна кожного місяця до 25 числа терміном на шість місяців, або до кінця року. Якщо хтось не встиг передплатити нашу газету протягом передплатної кампанії у жовтні-грудні 2024 року, міг це зробити у січні 2025, це можна зробити у лютому. Якщо ви зберетеся зробити це до 25 лютого, то на шість місяців передплата разом з послугою Укрпошти буде складати 290 гривень (передплатна вартість – 270 гривень, послуга Укрпошти – 20 гривень), і ви будете отримувати нашу газету з 1 березня по серпень включно; якщо до кінця року, то на 10 місяців передплата буде складати 470 гривень (передплатна вартість – 450 гривень, послуга Укрпошти – 20 гривень), і ви будете отримувати нашу газету з 1 березня по грудень включно.

Категорія: №4 від 23.01.2025 року

 У народі кажуть: «Творіть добро, і вам воздасться». Про добрі вчинки можна говорити багато, можна обіцяти покращити життя, а можна просто взяти й зробити, не зволікаючи із допомогою.
 Плідна робота закладів освіти, особливо їх матеріально-технічне забезпечення, в сучасних умовах не можлива без підтримки влади та спонсорської допомоги. Не є виключенням і наш Новоставецький ліцей, в якому  вже наближається до завершення довгоочікуваний капітальний ремонт санвузла. Ця подія стала яскравим прикладом співпраці громади та влади, яка приносить реальні результати для добробуту молодого покоління.  

Категорія: №4 від 23.01.2025 року

Кожен має свій секрет,
Як зробити вінегрет.
Після м'яса та ковбас
Така страва в самий раз:
Смачно, тано, дієтично...
Та спільнота поетична,
Рецептуру свою має,

Категорія: №3 від 16.01.2025 року

Як розпочали 6 листопада 2022 року небайдужі жінки з Колок на чолі з Галиною Лепетун готувати  та відправляти бійцям-землякам домашні страви, продукти довготривалого зберігання – на передову у вантажах Гуманітарного штабу Теофіпольщини; передаючи страви та продукти бійцям, які верталися з відпусток на фронт; відсилаючи посилки у найближчі відділення «Нової пошти» від місця перебування бійців-земляків; так і роблять це до цього часу. Бо така у них місія – таким чином підтримувати Збройні Сили України, вносити свій внесок у перемогу.

Категорія: №3 від 16.01.2025 року

Минає 9 днів, як відійшла у засвіти прекрасна людина, мама двох захисників Вітчизни,  колишня вчителька математики Строковецької ЗОШ І-ІІ ступенів Ніна Іванівна Яцюк. З червня 2014 року, відколи у її життя увійшла ця жахлива російсько-українська війна, і до останньої хвилини, розривалося її серце від болю та тривоги. Спочатку за старшого сина Сашу, згодом і за меншого Ваню. Тож 7 січня зупинилося воно навіки. А було її лише 53 роки.

Категорія: №3 від 16.01.2025 року

Знову гірка втрата. Майже два роки Анатолій Миколайович Загорський  з Кунчі вважався зниклим безвісти. Рік та десять місяців важкої муки, нестерпного болю, розпачу, але надії, бодай найменшої, що живий. Але не дочекалася сім’я свого доброго сина, брата, дядечка. Він повернувся до рідної домівки на щиті. Назавжди залишився 48-річним.
Про Анатолія в Кунчі згадують якнайкраще – був дуже добрим, товариським, надійним, готовий розділити найменшу крихту хліба. У ФГ «Кунчанський» деякий час працював трактористом на шкідливій роботі – із засобами захисту рослин, був дуже сумлінним, відповідальним. Двічі брав участь в Антитерористичної операції, мав бойові нагороди.

Категорія: №3 від 16.01.2025 року

Пекучий біль і гіркий смуток війни знову торкнувся Теофіпольської громади. 14 січня в домовині повернувся у рідну домівку захисник Василь Володимирович Долян з Кунчі. Під час ворожого обстрілу його життя обірвалося 5 січня 2025 року на Харківщині. Йому було 49 років.
Народився та виріс Василь Долян в Кунчі, тут пройшло все його життя. У селі всі, як на долоні, про загиблого бійця кажуть, що був дуже доброзичливим, щирим, товариським, завжди привітним, усміхненим, що поділиться останнім. Постійно працював різноробочим у ФГ «Кунчанський», виконував усі роботи, які йому доручали.

Категорія: №3 від 16.01.2025 року

Парафія Святого Михайла у Волиці (Шарлаївці) переживала піднесення та занепади впродовж століть. Відомості про перший храм, які мають документальне підтвердження в архівних документах, датується 1753 роком. У церковному літописі 1806 року та клірових відомостях початку ХІХ ст. читаємо: «11 травня 1753 р. з дозволу унійного єпископа Сильвестра Рудницького в Шарлаївці збудована і того ж року освячена деканом Олександром Стебельським дерев’яна церква в ім’я Архистратига Михаїла…». Проте, цілком ймовірно, що до зведення храму у Шарлаївці мала бути каплиця, як це було у випадку різних сіл Теофіпольщини. Підтвердженням цієї думки є копії метричних книг від 1740 року. Можливо, світло проллє візитація унійних храмів 1756 р., якщо зможемо її відшукати. Перший період існування храму з 1753 по 1796 р. це унійний час, про який у нас не багато писемних відомостей. Після поділів Речі Посполитої та загарбанням Російською імперією території краю, унійна церква за розпорядженням Заславського губернатора Шереметьєва була заборонена, а замість неї насаджена православна церква Московського патріархату.

  • Ви тут: 
  • Головна