вологість:
тиск:
вітер:
Грані буття
- Категорія: №9 від 28.02.2019р.
Вже 90-та весна у неньки на порозі
Біленька хатина Казмірчуків, що стоїть на горбочку при в’їзді у Вовківці, останнім часом дещо посмутніла, бо не часто виходить на її подвір’я господиня бабуся Оля. Роки беруть своє - 4 березня їй виповниться 90.
Сама собі не вірить Ольга Аркадіївна, що на поріг ступив уже 90-ий, бо здається все було ніби вчора: з покійним чоловіком Іваном, якого вже немає на цьому світі 20 літ, зводили оцю хату, ростили дітей, поралися по господарству. Вправною була господинею, скрізь у неї все було до ладу, і в хаті, і на городі. Господарство держали, як усі люди, на роботу ходила, встигала скрізь і всюди. Була на фермі дояркою, має чимало нагород, подяк за сумлінну працю. Сьогодні ж ноги уже не хочуть слухатися. А, що найгірше, майже втратила зір. В хаті ще орієнтується, бо ж кожна річ, кожен куточок знайомий. А ось на подвір’я часто виходити боїться. Та ще й взимку. Стане на порозі, поговорить із Мухтаром, який аж захлинається щасливим гавкотом, побачивши господиню. Не бачить і тих, хто гукає її «добрий день» із дороги, тільки здогадується по голосу, хто вітається з нею. Скоріше б весна, то й бабусі Олі на душі полегшало б, посиділа б на подвір’ї, послухала б пташиний спів, насолодилася б запахом квітів. Частіше б заходили сусіди, знайомі, поговорили б, погомоніли б.
Україна - понад усе!
- Категорія: №9 від 28.02.2019р.
Героям Небесної Сотні присвячуємо
Багато трагічних сторінок є в історії нашої країни і одна з них-Революція Гідності 2014 року, а 20 лютого назавжди увійшов в історію як день жалоби і пам’яті.
Цього дня уся наша шкільна громада зібралась у актовій залі школи на урок української звитяги аби вкотре згадати ті морозні дні 2013 - 2014 рр., коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті. Аби вшанувати пам’ять тих людей, які відкрили нам очі, які змусили подивитись на життя по-іншому, які своїм прикладом показали, як треба сьогодні відстоювати незалежність, любити Україну та свій народ.
Присутні були вражені прекрасним декламуванням віршів, які підготували до цього дня учні старших класів: Тетяна Ковбаса, Богдана Ліщук, Андрій Тригуба, Анна Ланчук, Дарина Кушнірук, Ілона Захарчук. Молодші учасники цього заходу Каміла Онищук, Злата Кирилюк, Марійка Ліщук до сліз зворушили не менш чудовим читанням поетичних творів. Проникливо і чуттєво звучала молитва за Україну наймолодшої учасниці Улянки Кондратюк.
Наша духовність
- Категорія: №9 від 28.02.2019р.
З бабусиної скрині
Я хочу знати витоки-джерела, і рідну мову, щирості слова,
Бо ще жива культура, ще не вмерла,бо Україна — вічна і жива!
Мудрість українського народу сягає глибини віків. І стає інколи сумно і соромно за наших сучасників, адже не кожен здатен ввібрати в себе цю мудрість і використати на користь суспільству. Тому все частіше потрібно повертатися до теми українознавства. Саме з метою збереження традицій нашого народу в початкових класах Колісецької ЗОШ І –ІІ ступенів було проведено виховний захід «Бабусина скриня в домі господиня». Учні ознайомили гостей свята з сімейними оберегами, які колись завжди зберігали наші бабусі в різьбленій скрині на почесному місці. У нашій скрині діти знайшли віночок, якому учениці 2 класу Даша Блошук і Віка Козлюк присвятили однойменну пісню. А віночком українських народних пісень, на який були запрошені учні 7,8,9 класів, згадали про такий давній головний убір як бриль. Увага дітей була приділена і подушці, і ляльці-мотанці, і, звичайно, вишиванці.
Пам"ятаємо
- Категорія: №8 від 21.02.2019р.
Вони – наші ангели пам’яті
20 лютого Україна відзначила 5 річницю масових розстрілів на Євромайдані у Києві. Це є незаперечним свідченням визнання відваги, мужності беззбройних патріотів, які, не вагаючись, віддали своє життя за незалежність України, її честь та свободу, європейське майбутнє.
Вшанували героїв Небесної Сотні і в Теофіполі. До пам’ятного знаку Героям Майдану та всім захисникам української землі прийшли небайдужі – працівники державних установ, школярі, учасники АТО, громадські активісти. Поклали квіти, запалили лампадки. Благочинний Теофіпольського району Православної Помісної Церкви України, митрофорний протоієрей отець Василь Крисак разом з півчими храму Покрови Пресвятої Богородиці відспівав молебень за невинно убієнними Героями, проказав палку промову.
- Ми повинні пам’ятати, - зокрема, сказав він, - що Небесна Сотня віддала своє життя за нас з вами,
Пам"ятаємо
- Категорія: №8 від 21.02.2019р.
Забуттю не піддається
15 лютого Теофіпольщина відзначила День вшанування пам’яті учасників бойових дій на території інших держав (воїнів-інтернаціоналістів) та 30-річчя виведення обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану. З кожним роком події кривавої, страхітливої десятирічної афганської війни віддаляються від нас, та час не лікує ран, вічним болем відгукується в серцях небайдужих людей. Адже своїм чорним крилом ця війна торкнулася сотень тисяч родин бійців, які повернулися додому в «чорних тюльпанах», або повернулися скаліченими, з надломленою душею, і «афганський синдром» щомиті нагадував їм про себе у мирному житті.
То ж цього дня у Теофіполі, як і вже багато років, відбулося урочисто-скорботне зібрання. Зранку делегація воїнів-інтернаці-оналістів Теофіпольської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) на чолі з її головою Василем Хаб’юком побувала в Кунчі, на могилі загиблого лейтенанта Григорія Попружного, взяла участь в молебні, який відслужив у місцевій церкві отець Олександр. Тут Василь Хаб’юк вручив грамоти Хмельницької обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) отцю Олександру, голові ФГ «Кунчанський» Володимиру Пицюку, Кунчанському сільському голові Олексію Козачуку – у знак вдячності за постійну підтримку воїнів-інтернаціоналістів району.
На часі
- Категорія: №8 від 21.02.2019р.
Як тепер будуть лікувати людей?
Саме обговоренню цієї теми на позачерговій сесії районної ради, яка відбулася у понеділок, 18 лютого, депутати приділили найбільше часу. Хоч на порядку денному було 11 питань, а з них лише 3 стосувалися роботи медичних закладів району. Спочатку депутати розглянули питання про реорганізацію комунального закладу «Теофіпольська районна лікарня» шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Теофіпольська районна лікарня», оскільки 2019 рік – це рік реформування медичних закладів вторинного рівня. Головний лікар ЦРЛ Сергій Шкраба поінформував сесію про заходи, які необхідно зробити, аби успішно пройти процес реформування – провести інвентаризацію та оцінку майна, підготувати та затвердити установчі документи, штатний розпис, провести державну реєстрацію припинення бюджетного закладу та створення комунального некомерційного підприємства, переоформити ліцензії. Також повідомив, що до кінця 2019 року штатний розпис змінюватися не буде, і до липня 2020 року підприємство буде фінансуватися з державного бюджету, а далі – з Національної служби охорони здоров’я, що відділення скорочуватися не будуть, що ще потрібно першочергово відкрити відділення невідкладної допомоги. Та запитання Леоніда Стецюка «Як тепер будуть лікуватися люди?», треба визнати, зависло в повітрі. Бо ж навряд чи мине ЦРЛ оптимізація, чи будуть прибутковими всі відділення, чи зможуть люди отримати тут кваліфіковану медичну допомогу вторинного рівня? Про це говорили Сергій Мороз та Микола Корнійчук.
На часі
- Категорія: №8 від 21.02.2019р.
А рішення таке
13 лютого відбулося засідання постійної комісії районної ради з питань соціальної політики та праці, освіти, охорони здоров’я, молоді, фізичної культури та спорту. Участь у роботі комісії взяли, крім депутатів, директори загальноосвітніх шкіл та очільники територіальних громад. Адже мова йшла про болюче - оптимізацію мережі закладів загальної середньої освіти. Спочатку з інформацією про стан освітньої галузі району, її проблеми виступила начальник відділу освіти райдержадміністрації Майя Мельник.
- На сьогодні у районі працює 32 заклади загальної середньої освіти, - повідомила, - в них навчається 2917 учнів. Найбільшою проблемою їх функціонування є недостатність фінансування, тому що освітня субвенція не покриває витрат на заробітну плату вчителям та працівникам шкіл.
Грані життя
- Категорія: №8 від 21.02.2019р.
НЕ МОЖУ ПРОМОВЧАТИ
14 лютого 2019 року в районній газеті розміщено статтю Олега Коваля під назвою «Танк дешевше за «легковушку»», в якій автор обливає брудом кандидата в президенти Анатолія Гриценка. Вважаю це брехливою технологією і хочу спростувати, посилаючись на відкриті джерела інформації. Ніяких звинувачень у незаконному розпродажі зброї та майна української армії чи кримінальних проваджень з цього приводу проти екс-міністра оборони Анатолія Гриценка немає, а фейки щодо цього пов’язані з високим рейтингом політика.
Можна легко оцінити результати діяльності Гриценка в Міністерстві оборони за 2005-2007-го роки. Оскільки він на посту міністра видав наказ про щорічне видання книги звіту про діяльність міністерства підназвою “Біла книга: оборонна політика України”. І на сайті Міноборони дотепер можна побачити цю “Білу книгу”, починаючи з 2005-го року. Там дуже легко перевірити, в якому стані його команда прийняла Збройні Сили, в якому стані передала. Це зростання в 2-3 рази по ключових показниках. Рекорд його команди по наданню житла військовослужбовцям – це 6 тисяч 537 квартир в 2005 році – не перебитий ніким.
Чому ж в статті Олега Коваля написана брехня? Тому що, якби в Анатолія Гриценка був рейтинг в один відсоток, проблем би не було. З того часу, коли ці звинувачення вперше прозвучали – у 2014 році, коли була парламентська кампанія – його жодного разу за понад чотири роки не запрошували в прокуратуру чи інші правоохоронні органи.
Сторінка 233 із 267