вологість:
тиск:
вітер:
Йдеться про майбутнє України
- Категорія: № 22 від 29.05.2025 року
Наметовий табір козацького гарту «Подільсько-Волинська Січ», який розкинувся на території Лисогірського лісового масиву поблизу села Лисогірка почав працювати з 2018 року. За цей час табір розбудувався, тут відпочили, оздоровилися, засвоїли знання з таборування, виживання в природі вже кілька тисяч дітей майже з усіх областей України. Але ще багато треба зробити, як от підвести лінію електромережі, покращити дорогу від села до табору.
Тож 21 травня на «Подільсько-Волинській Січі» було підписано меморандум про співпрацю між Тернопільською обласною військовою адміністрацією, Хмельницькою обласною військовою адміністрацією, Лановецькою міською радою, Теофіпольською селищною радою та громадською організацією ,,Десантно-козацький рій”. Його підписали начальник Тернопільської обласної військової адміністрації В’ячеслав Негода, начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін, Лановецький міський голова Роман Казновецький, Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев і голова громадської організації «Десантно-козацький рій» Володимир Мосейко.
Із Новоставецької школи до Заслуженого журналіста України та письменниці
- Категорія: № 22 від 29.05.2025 року
Такий шлях пройшла переможниця Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» Тетяна Редько (Квасюк). Нещодавно на рідній Теофіпольщині вона презентувала свій гостросюжетний роман в чотирьох книгах «Журналістка. Покоління Х». У Новоставцях, в сільському будинку культури її зустрічали короваєм, з ведмедиком та оплесками.
У Новоставцях закінчила Новоставецьку школу із золотою медаллю, з відзнакою закінчила факультет журналістики Львівського Державного Університету імені Івана Франка. Живе та працює у Вінниці, вона талановита, успішна журналістка, стала одним із засновників незалежної медіа-корпорації «33-й канал», вона редактор найтиражнішої газети в Україні «33-й канал», співзасновник видавництва ТОВ «Регіна ЛТД». І ще й вже десять років пише книги. А написати книгу – це титанічна праця.
З полону повернувся Анатолій Зарічнюк з селища цукрового заводу
- Категорія: № 22 від 29.05.2025 року
Радісна, чудова звістка облетіла Теофіпольську громаду. 23 травня 2025 року до України повернувся з російського полону наш земляк Анатолій Анатолійович Зарічнюк. Він був звільнений у межах наймасштабнішого обміну полоненими у форматі 1000 на 1000, що відбувся за посередництва Туреччини.
Ще один воїн поповнив Небесне військо
- Категорія: № 22 від 29.05.2025 року
Знову болюча втрата, знову Теофіпольщина у скорботі. Бо кривава війна забирає кращих – щирих, добрих, працелюбних, життєрадісних, небайдужих. Тих, хто став на захист Вітчизни, і молодших, і старших. Тих, хто пішов захищати рідний край, кожного з нас. І ось ще одна трагічна звістка - 24 травня 2025 року на Сумщині загинув Олександр Анатолійович Ващук з Лютарівки. Він навіки залишився 33-річним.
Не можна у це повірити, не можна змиритися. Бо обірвалося життя молодої людини, сповненої мрій та планів. Все у нього було ще попереду, мав наречену, у липні збирався одружуватися.
Народився Олександр 16 квітня 1992 року. Виріс у хорошій, порядній сім’ї, батько Анатолій Петрович все життя працював трактористом, мама Надія Станіславівна –
Набралися сил з джерела сили
- Категорія: № 21 від 22.05.2025 року
Ось уже рік минув з того часу, як група матерів загиблих Героїв нашого краю відвідувала Зарваницю. Все частіше запитували матері та дружини, чи буде організована подібна поїздка. І тоді члени Теофіпольської спілки Всеукраїнської громадської організації (ВГО) «Об’єднання матерів і дружин Захисників України» та засновники нової Громадської організації «Тепло сердець» вирішили організувати таку поїздку, як вдячність матерям та дружинам, рідним воїнів, які захищали і захищають нас, та з нагоди Дня Матері.
Насамперед поцікавились, чи набереться група бажаючих поїхати. Виявилося, що незважаючи на несприятливі погодні умови є бажаючі відвідати місце сили. Звернулися до Олега Олександровича Щирби з запитанням про можливість виділення транспорту. І наш незмінний меценат, щирий, сердечний керівник автотранспортного підприємства не відмовив. Більше того, надав автобус безкоштовно.
І от прохолодного ранку 17 травня від приміщення ЦНАПУ у Теофіполі від’їздив автобус з учасниками поїздки. Водій, Віталій Висоцький, пасажирів зі Святецького напрямку забрав по дорозі.
Атмосфера у салоні була дружна. Знайомилися з тими, кого бачили вперше, ділилися досвідом поїздок, новинами. Адже зібралися матері та дружини, рідні зниклих безвісти та загиблих Героїв. Кожен віз свою тугу і проблему, віру і надію у цю подорож. Адже Зарваниця – святе, намолене віками місце, де можна відчути благодать і відпочити душею і тілом. Вирішили замовити екскурсовода, щоб більше дізнатися про місце нашого паломництва.
Знову відправляли посилки
- Категорія: № 21 від 22.05.2025 року
Продовжують працювати волонтерські осередки Гуманітарного штабу Теофіпольщини у Новоставцях та Колках. У День вишиванки, 15 травня відправили посилки з продуктами довготривалого зберігання і не тільки на різні напрямки. Розкажемо про це докладніше.
Тож цього дня команда Наталії Гонюк з Новоставець разом з волонтеркою Ярославою Островською, головою штабу Анатолієм Козаком відправили посилки бійцям-землякам.
Ось що повідомила Наталія Гонюк:
Вишиває з любов’ю та надією
- Категорія: № 21 від 22.05.2025 року
Сьогодні моя розповідь про майстриню-вишивальницю Світлана Галій з Ординець. Під її вправними руками оживають чарівні квіти, картини природи, лики святих- все це лягає на полотно рівним хрестиком, вишите з любовʼю та надією. Надією на краще життя без війни, сліз, переживань , під мирним небом України. Бо багато всього випало на долю цієї жінки і тільки в рукоділлі, під час вишиття знаходить спокій душі.
І будуть Малі Жеребки, і буде рости ліс, і будуть співати пташки
- Категорія: № 21 від 22.05.2025 року
Мальовниче старовинне село Малі Жеребки. Засноване біля 1400 року, в XVII cтолітті належало князю Янушу Острозькому. Заповідна заплава річки Случ, два ставки, давній, ще панський ліс, а ньому залишки панського парку з екзотичними деревами. А ще 145-річна дерев’яна, без жодного цвяха, намолена церква. Райське місце, тиша, спокій, поки що тут співають пташки.
Правда, людей з року в рік стає менше, відходять за межу вічності старші, молоді практично не залишаються. Бо нема роботи, давно закрилася початкова школа, не так давно і фельдшерський пункт, на виклики приїздить фельдшер з Михиринець. Закрився і магазин, бо нема виторгу. Тож у селі проживає трохи більше 60 людей. Одне добре: літом 2023-ого ТОВ «Україна-2001», яке орендує земельні паї жителів, висипала відрізок грунтівки від села до ставка, який називають Лиманом. І тепер спокійно люди можуть виїхати через село Червоний Острів на Базалійську трасу. Це всього 5 кілометрів, а не 16 через Михиринці. Один раз в тиждень ходить автобус від селищної ради, ще ж до траси можна під’їхати автобусом, який возить людей на роботу в садок у Великі Жеребки Війтовецької громади.
Сторінка 24 із 281