Деталі

Категорія: №7 від 12.02.2026 року

Перегляди: 11

У затишній квартирі Анісії Федорівни у селищі цукрового заводу говоримо, звісно, про війну. Про  чорну біду, що впала на Україну, на простих людей. І не видно їй кінця і краю. І бійцям все треба – від і до. І небайдужі, справжні люди, кого та війна болить, відгукуються на збори, хто як може, хто скільки може. І в кого три тисячі сто гривень пенсії, як от в неї. Та з початку повномасштабного вторгнення за свої кошти купує нитки та плете для наших захисників теплі шкарпетки.

• Детальніше: Щоб хлопцям було на краплинку тепліше