Повернулися діти додому
Після важкого, нічного двобою.
Мамо-матусенько, не плач,
Я ніжно тебе заспокою.
А що не дзвонив - то пробач.
В минулому усе - пройшло.
Тільки болем у серце залягло.
Синім рубцем на високе чоло.

Не пройшло!
Не пройде!
Запеклось! На роки!
Назавжди!
Бо так повелось,,бо війна.
Поле бою.
Дим.
І побратим...
Друже ,вставай.
У мене народився син!
А ти мав його нести до хрестин.
Ким заміню тебе?
Ти другий уже - побратим,
Що не почув, що у мене є син.
Скільки їх полягло, скільки їх не прийшло ...
А у мене син, і я вже не один.
Повернулися друзі із бою.
Стоять біля мене юрбою.
-А у мене - дочка
-А у мен е- двійня.
Не здолаєш на,с враже, війною.
Стоять побратими стіною...

Галина Журба, село Новоставці